25 травня о 15:00 платформа культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво та Одеський національний художній музей (ОНХМ) відкривають виставку Алевтини Кахідзе «Тату, я в Одесі!».

 

 

Реліз:

Через історію власної сім’ї художниця розповідає про вплив імперій на життя кількох поколінь родини протягом останнього століття — від Радянського Союзу до нинішньої російсько-української війни.

Виставка триватиме до 14 липня.

«Тату, я в Одесі!» — перша персональна виставка Алевтини Кахідзе в Одесі. Проєкт поєднує відеороботу «Все нормально?», зняту у співпраці з художником Романом Хімеєм, та створену спеціально для виставки інсталяцію, що включає архівні фотографії, об’єкти з сімейної колекції, малюнки, гербарій.

У роботах художниця розмірковує щодо питань деколонізації та долі України і Грузії через індивідуальний життєвий вибір декількох поколінь своєї родини у ХХ і ХХІ столітті: від Голодомору, який змусив її рідних покинути Вінничину та осісти на Донбасі, через Другу світову війну, російську агресію проти Грузії 2008 року та напад росії на Україну в 2014 році — аж до обстрілів Покровська в січні 2024-го, від яких постраждали найближчі родичі мисткині.

Виставка стала продовженням спільної роботи художниці Алевтини Кахідзе та кураторок Катерини Семенюк і Оксани Довгополової над темою деколонізації. Протягом 2024 року вони представляють два пов’язані між собою проєкти —
«From South to North» у Національному павільйоні України на Мальтійській бієнале та виставку «Тату, я в Одесі!» в ОНХМ.

Одеса має особливе значення для художниці, адже саме тут познайомилися її батьки. Мати Алевтини приїхала сюди з Донеччини, бо завжди хотіла жити біля моря, а батько — з Грузії, щоб навчатися в морській академії. Згодом вона повернулася в Жданівку, а він — у Батумі. У фільмі «Все нормально?», знятому в Одесі на початку 2024 року, мисткиня проводить екскурсію містом для батька, якого давно немає в живих. «Це все через море», — повторює у фільмі художниця, поєднуючи розповідь про персональну історію з історіями країн.

«Проєкт “Тату, я в Одесі!” є простором розмови між декількома пластами історичного часу, минулим і сьогоденням, коли в дзеркалі російсько-української війни раптово стає видимим те, що не було очевидним 20, 40, 80 років тому, — кажуть кураторки виставки Оксана Довгополова і Катерина Семенюк. — Чому доньці та батьку саме сьогодні треба зустрітися в Одесі? Їй дуже важливо розповісти йому те, чого він не бачив. Не бачив, як росія напала на Грузію в 2008-му, а згодом і на Україну. Не знає, що в 2019 році мама померла на блокпості між Україною та окупованою територією. Не знає, що в Одесі тепер говорять українською. Приватна історія дає можливість побачити те, чого не видно в підручнику історії. Стосунки двох колонізованих народів з імперією відкидають химерні тіні на долі окремих людей. Історія однієї родини дивовижним чином віддзеркалює історію ХХ століття — і те, що імперія робила і робить з кожним, хто опиняється під її контролем».

Художниця

Алевтина Кахідзе (1973) — мультидисциплінарна художниця, яка у своїй практиці звертається до перформансу, малюнка, відео, кураторства та досліджує споживацтво, рослинну культуру, фемінізм і життя в зонах конфлікту. Народилася в Жданівці Донецької області, живе і працює в Музичах у Київській області. Її роботи перебувають у колекціях Tate Modern, Museum of Contemporary Art Antwerp – M HKA, Kunstmuseum Liechtenstein, SCHUNCK Museum, Art Collection Telekom, Національного художнього музею України та інших. Брала участь у проєкті «Діалоги» в рамках EuroFestival у Ліверпулі (2023), бієнале Manifesta 14 (2022) та Manifesta 10 (2014), 7-й Берлінській бієнале (2012). Співпрацювала з такими інституціями, як Albertinum, Centre Pompidou, KW Institute for Contemporary Art, Ujazdowski Castle, Whitechapel Gallery та іншими.

 

Кураторки

Оксана Довгополова, Катерина Семенюк — співзасновниці платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво. Катерина Семенюк з 2010 року працює у сфері візуального мистецтва як кураторка і менеджерка, у своїй практиці фокусується на мистецьких підходах до роботи з колективною пам’яттю. Оксана Довгополова — докторка філософських наук, членкиня Memory Studies Association, яка поєднує академічну освіту з кураторською практикою.

 

Організатори

Минуле / Майбутнє / Мистецтво — платформа культури памʼяті, заснована в Одесі в 2019 році. Платформа реалізує комеморативні, дослідницькі та мистецькі проєкти, розробляє стратегії пам’ятання важливих явищ в історії України та проводить дискусійні програми для залучення широкої аудиторії до роботи з минулим.

 

Одеський національний художній музей було відкрито у 1899 році. Одеський художній володіє обширною колекцією творів мистецтва. Він розташований в центрі міста, у старовинному палаці Наришкіних. Музей популяризує та зберігає свою колекцію, продовжує виставкову, наукову та освітню діяльність під час повномасштабної війни.

Виставка «Тату, я в Одесі!» відбувається за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну» (ФПСУ), який фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії, Швеції. За спільної підтримки уряду України та урядів-партнерів Фонд реалізує проєкти, в першу чергу, на деокупованих і прифронтових територіях, спрямовані на посилення стійкості України перед лицем російської агресії. Метою ФПСУ є зміцнення спроможності українського уряду надавати місцевим громадам критично важливу підтримку в співпраці з громадянським суспільством, ЗМІ та приватним сектором.

 

Адреса

Одеський національний художній музей
Одеса, вул. Софіївська, 5а

 

Графік роботи виставки

25 травня – 14 липня 2024 року
середа – неділя
11:00 – 17:00

Вартість вхідного квитка — 100/50 ₴

 

Відкриття

25 травня о 15:00
Вхід вільний