EN

Виставка «Пам’яті тої, що пам’ятає» відкривається у Jam Factory Art Center у Львові

 

Jam Factory Art Center спільно з кураторками Лізаветою Герман та Марією Ланько анонсують нову виставку «Пам’яті тої, що пам’ятає». Вона триватиме з 11 травня до 8 вересня та обʼєднає роботи художниць та художників з України, країн Східної Європи та Центральної Азії, створені у проміжку між 1950-ми та 2024 роком. 

Ключові теми, які розгортаються у спроєктованому Ксенією Білик експозиційному просторі: 

  • збереження та відтворення пам’яті (в тому числі, пам’яті про мистецтво минулого) як художній метод; 
  • критичний погляд на ієрархізацію та політичне конструювання гендерної, національної та жанрової приналежності в репресивних системах мистецтва минулого (радянської, зокрема); 
  • роздуми про витіснені ідентичності, приховані життя та (художні) засоби їхнього повернення до суспільного надбання. 

10 Джета Братеску. Майстерня, 1978, 8-мм кіноплівка, перенесена на цифровий жорсткий диск, 4_3, без звуку, чорно-біла, 17_45 хв. Оператор_ Іон Григореску. Надано the Estate of Geta Brătescu, Ivan Gallery, Hau

 

 

Прологом дослідження та осердям експозиційної оповіді стала історія життя і творчої практики української художниці Аліни Ламах (1925–2020), яку знають насамперед як дружину художника Валерія Ламаха, відомого монументаліста, ключової постаті покоління шістдесятників. (Не)розказана історія Аліни Ламах дала імпульс до роздумів над ключовими для майбутньої виставки питаннями: чи можна говорити про практику збереження пам’яті про не-своє мистецтво як про самостійний художній проєкт? чи можемо розглядати відданість ідеї продовження перерваної практики іншого художника як альтернативу створенню чогось нового, як цього зазвичай вимагає індустрія сучасного мистецтва?

 

6 Катерина Білокур. Букет квітів, 1942, полотно, олія, 170х72 см. З колекції Національного музею Тараса Шевченка

 

«Ми задумали та почали працювати над виставкою 4 роки тому, і відтоді вона лишилася фактично не зміненою. Її наративи нині видаються нам лише актуальнішими: перевідкриття окремих епізодів українського мистецтва, новий кут зору на маргіналізовані теми та постаті його історії та діалог із суголосними, але маловідомими в Україні практиками художників з інших країн», коментують Лізавета Герман та Марія Ланько.

 

5 Аліна Ламах. Квіти 1, 2008, гобелен, 60х41 см. Автор фото_ Валентин Кузан

 

Художниці та художники: Аліна Ламах, Валерій Ламах, Тереза Барабаш, Михайло Барабаш, Бібліотека Наочних Явищ (Ольга Гайдаш та Євген Шимальський), Ксенія Білик, Катерина Білокур, Джета Братеску, Анна Даучікова, Люся Іванова, Саодат Ісмаїлова, Гульнара Касмалієва та Муратбек Джумалієв, Алевтина Кахідзе, Володимир Кузнецов, Павло Маков, Малгожата Мірґа-Тас, Ада Рибачук та Володимир Мельниченко (АРВМ), Настя Стефанюк, Стас Туріна, Божена Чагарова, Марк Чегодаєв.

 

8 Павло Маков. Маріуполь, мальви (кольорова вкладка з Абракадабри), 2023, багаторазове кольорове інтагліо, малюнок кольоровими олівцями, акрил, папір, 160х115 см

 

Лізавета Герман і Марія Ланько — незалежні кураторки, дослідниці, співзасновниці галереї The Naked Room (Київ). З 2014 року працюють як кураторський колектив. Є співзасновницями Ukrainian Emergency Art Fund. Дует організував понад 30 виставок та співпрацював із провідними мистецькими інституціями України, зокрема Національним художнім музеєм України, Мистецьким Арсеналом, Goethe–Institut, Британською Радою, Міністерством закордонних справ та Українським інститутом. 

 

Кураторки Лізавета Герман і Марія Ланько. Автор фото Саша Маслов

Довідка:

Jam Factory Art Center — інституція сучасного мистецтва в ревіталізованій неоготичній будівлі колишньої «Фабрики повидла», що повноцінно відкрилася в листопаді 2023 року. Через виставки, театральні, музичні, освітні та спільнотоорієнтовані проєкти центр залучає людей до діалогу та збагачення їхнього досвіду і знань.

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.