EN RU

ПРОЄКТ ДЛЯ МЕНЕ — ЦЕ ГРА

ПРОЄКТ ДЛЯ МЕНЕ - ЦЕ ГРА

Ольга Куц (Донецьк-Львів), — учасниця проєкту «МІТЄЦ. Реабілітаційний простір», — про психотерапію та проєкт. За підтримки  «Українського культурного фонду», 2021 рік.

 

Чи був у вас досвід роботи з психотерапевтами.

Ні. Але мені зажди було це цікаво. Я в дитинстві книжки читала на цю тему, цікавилася принципом роботи психотерапевтів.

Чим саме вас цікавить психотерапія?

Думаю, що це наука, яка допомагає людині краще зрозуміти себе, поставити правильні питання, знайти відповіді на них. Можна заганяти себе в проблеми, а можна змінити ракурс, і це буде інакший погляд на життя. Людина, яка йде до лікаря, сподівається, що фахівець або заспокоїть, або випише рецепт. Інколи людина легковажить, думає, що це дрібниці, інколи думає, що проблема велика, і лише фахівець може визначити яким є стан людини насправді. В процесі психотерапевтичному дуже важливим є діалог.

Особистість психотерапевта. Що ви чекаєте від фахівця?

В ідеалі – він як лікар мусить не нашкодити, бо можна розколупати проблемні теми і не знати як зібрати усе це до купи. Мета і засоби мусять бути зваженими. Це людина обізнана, яка не усамітнюється в своїй галузі, цікавиться не тільки кар’єрою і професією, а цікавиться біль широким спектром життя. Мені здається, що психотерапевти це ті люди, які мають запитання до себе, і поки вони шукають на них відповіді, допомагають іншим.

Чи потрібна психотерапевтична допомога тим, хто був в АТО?

Я впевнена, що потрібна. Багато з тих, хто йде туди, принаймні перша хвиля добровольців, не був в армії перед тим, і не уявляв реальної картинки. Мій чоловік дуже романтизував людей на війні, думав, що там лише благородні люди, порядні та вмотивовані. Крім того, більшість часу — коли ніби то нічого не відбувається, але не можна втрачати пильність, і якщо людина не може собі дати раду, вона може почати вживати алкоголь, адже реальність не така, яку вона її знає з фільмів чи книжок. А психотерапевти можуть допомогти впорядкувати внутрішній світ.

Проект «МІТЄЦ. Реабілітаційний простір» багатошаровий Він включає в себе і мистецтво і психотерапевтичну допомогу. Що для вас є найважливішим у ньому?

Сьогодні, наприклад у нас був живопис з Олексієм Аполлоновим. Я знаю як малювати, але не знаю що. Це є для мене проблема. Ніби не довіряю собі. Не бачу в собі чогось. Інколи думаю, що, можливо, я не художник, хоча розумію, що це єдине, що я вмію робити найкраще. Мені бракує відчуття важливості професії, точки опори в собі. Кажуть, що мистецтво допомагає, і було б непогано, щоб через малюнок людина могла відкрити те, що вона в собі не знає, а психотерапевти допомогли це зрозуміти.

Через заняття в мистецьких групах психотерапевти можуть відкрити індивідуальність людини, і показати, що чужі проблеми — є нашими ж. На чужих проблемах легше зрозуміти свої, через інших простіше себе побачити.

Наскільки важливою є робота в психотерапевтичній групі?  

Людині в групі легше знайти відповіді на свої запитання. Вона інколи відчуває  самотність — бігли всі разом, а виявилось, що одиниці. Інколи здається, що я єдиний такий, а виявляється, що нас багато. Було б непогано, щоб психотерапевти аналізували процес майстер-класів, щоб ми могли отримати колективний досвід і проаналізувати його. Мої друзі з Дніпра ведуть майстер-класи і кажуть, що АТОшники, коли малюють, реагують яскравіше, ніж діти. Сьогодні  я спостерігала, як мій чоловік зосереджено малював. Учасники проєкту повертаються в дитинство і пробують те, що не могли дозволити собі раніше.

Як психотерапевт може допомогти?

Наша реальність така: хтось вважає, що те, що було в АТО — далеко, на іншому континенті. Ті, хто не був в АТО думають, як сховатись від війни. Навіть якщо вони готові підтримувати країну, хочуть, щоб активно діяли в цьому напрямку інші.

Мені здається, що психотерапевти можуть зменшити очікування героїв АТО. Вояки повертаються і хочуть, щоб до них ставилися, як до героїв, та стикаються з супротивом суспільства, з несприйняттям їхнього подвигу.

Треба, щоб зрозуміли, що вони робили те, що було на той час потрібно, але розслаблятися в цивільній ситуації не треба: тут щодня треба продовжувати робити подвиг, без перенесення війни в цивільне життя. І треба допомогти їм впоратися з цією ситуацією, адаптуватися. Треба доносити свою правду, щоб виховувати суспільство. Треба допомогти зняти відчуття зустрічі зі смертю, тому що вбивство людини — це травма, і не кожен може з цим жити.

Тому поєднання мистецтва і психотерапії — доцільне. Поки людина розслабилась і відволіклась на творчу діяльність, вона може зняти маски — героїзму, впевненості тощо. І професійне око психотерапевта в цей час може побачити проблему і відкоригувати її.

Чим в цілому є цей проект для вас?

Проєкт для мене – це гра.

Опис проєкту: 

АРТ-ТЕРАПІЯ ВЕТЕРАНІВ АТО / ООС ТА КОЛИШНІХ В’ЯЗНІВ «ДНР / ЛНР»

«МІТЄЦ. РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ПРОСТІР” — інноваційна програма мистецько-психотерапевтичної реабілітації ветеранів АТО / ООС та колишніх в’язнів «ДНР / ЛНР». Над втіленням його у життя працюють команди двох громадських організацій — «МІТЄЦ» та «Львівський психоаналітичний інститут ментального здоров’я».

Впродовж 9 місяців учасники програми беруть участь у 8 майстер-класах із різних видів мистецтва: графіки, живопису, фотографії, кераміки, колажу, ленд-арту, саунд-арту та перформативного танцю. Майстер-класи проводять провідні українські митці: Олексій Аполлонов, Олена Придувалова, Валерій Мілосердов, Сергій Якунін, Олександр Миловзоров, Катерина Свіргуненко, Альона Мамай, Богдан Мороз та ін. Фінальним акордом проєкту стане створення арт-буку та розробка методики психотерапевтами.

Під час майстер-класів з учасниками програми працюють фахові психотерапевти, психоаналітики. А професійні художники — Сергій Захаров (колишній в’язень «ДНР») та Дмитро Коломойцев (ветеран АТО). Ведуть художні щоденники та фіксують арт-терапевтичний процес.

КУНГФУ ВІД МИСТЕЦТВАКУНГФУ ВІД МИСТЕЦТВАКУНГФУ ВІД МИСТЕЦТВА

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.
Матеріали за темою
В АТО ЦІКАВІШЕ, НІЖ ТУТ, ТУТ - ТЯЖКО
В АТО ЦІКАВІШЕ, НІЖ ТУТ, ТУТ - ТЯЖКО
ВАДИМ ВЕЙДІ
Війна - це боротьба за свою правду
Війна - це боротьба за свою правду
ГРУПА
ДАЙ ЗНАК, ЩО ТИ ПОРУЧ
ДАЙ ЗНАК, ЩО ТИ ПОРУЧ
ДМИТРО КОЛОМОЙЦЕВ, СЕРГІЙ ЗАХАРОВ
ДОСВІД ВІЙНИ
ЖИВОПИС. МАЙСТЕР-КЛАС ОЛЕКСІЯ АПОЛЛОНОВА
З БОЛЕМ, КРОВ‘Ю НАРОДЖУЄТЬСЯ НАЦІЯ
З БОЛЕМ, КРОВ‘Ю НАРОДЖУЄТЬСЯ НАЦІЯ
КРЕАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ НЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО ЦЕ – АРТ-ТЕРАПІЯ
КРЕАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ НЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО ЦЕ – АРТ-ТЕРАПІЯ
КУНГФУ ВІД МИСТЕЦТВА
ЛІДІЯ ГУЖВА. УЧАСНИЦЯ ПРОЄКТУ "МІТЄЦ. РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ПРОСТІР"
ЛІДІЯ ГУЖВА. УЧАСНИЦЯ ПРОЄКТУ "МІТЄЦ. РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ПРОСТІР"
ЛЮДИ ВІЙНИ - ІНШІ
ЛЮДИ ВІЙНИ - ІНШІ
ЛЮДИ, ЯКІ ТАМ НЕ БУЛИ, НЕ МОЖУТЬ НАС ЗРОЗУМІТИ
ЛЮДИ, ЯКІ ТАМ НЕ БУЛИ, НЕ МОЖУТЬ НАС ЗРОЗУМІТИ
МАЙСТЕР-КЛАС З ФОТОГРАФІЇ. ПІДСУМКИ
МИ ПОВИННІ РОЗВИВАТИСЯ І ВІДТВОРЮВАТИ ПРЕКРАСНЕ
МИ ПОВИННІ РОЗВИВАТИСЯ І ВІДТВОРЮВАТИ ПРЕКРАСНЕ
НЕБО. ПРОЄКТ ОЛЕНИ БОЙКО
НЕБО. ПРОЄКТ ОЛЕНИ БОЙКО
ОБЛИЧЧЯ СЕРГІЯ ЗАХАРОВА
ОБРАЗИ СЕРГІЯ ЗАХАРОВА
ПІДСУМКИ МАЙСТЕР-КЛАСУ КАТЕРИНИ СВІРГУНЕНКО
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЮЛІЇ МАЙБОРОДИ НА МАЙСТЕР-КЛАСІ ВАЛЕРІЯ МІЛОСЕРДОВА
ПРО ВОЄННУ ФОТОГРАФІЮ
ПРО ВПЛИВ ДИТИНСТВА НА СПРИЙНЯТТЯ ТРАВМАТИЧНОГО ДОСВІДУ
ПРО КУЛЬТУРУ ТА ПСИХОТЕРАПІЮ
ПРО ЛЮДИНУ ТА ВПЛИВ МИСТЕЦТВА НА ЇЇ ЖИТТЯ
ПРО МИСТЕЦТВО ТА ПСИХОТЕРАПІЮ
ПРО ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ РОЗЛАД
ПРО ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНУ ДОПОМОГУ НА ВІЙНІ
ПРО ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНУ ДОПОМОГУ НА ВІЙНІ
ПРО СИТУАЦІЮ В УКРАЇНСЬКІЙ ПСИХОТЕРАПІЇ
ПРО СПОВІДЬ ТА ПСИХОТЕРАПІЮ
ПРО ТИХ, ХТО ЙДЕ НА ВІЙНУ
ПРОЄКТ ДЛЯ МЕНЕ - ЦЕ ГРА
ПРОЄКТ ДЛЯ МЕНЕ - ЦЕ ГРА
ПРОСТІ ПИТАННЯ ДМИТРУ КОЛОМОЙЦЕВУ
ПРОСТІ ПИТАННЯ ДМИТРУ КОЛОМОЙЦЕВУ
ПСИХІАТРІЯ ТА ПРОЄКТ "МІТЕЦ. РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ПРОСТІР"
ПСИХОТЕРАПІЯ – ЦЕ РОЗРЯДКА, ВІДПОЧИНОК
ПСИХОТЕРАПІЯ – ЦЕ РОЗРЯДКА, ВІДПОЧИНОК
ЩОДЕННИК ДМИТРА КОЛОМОЙЦЕВА
ЩОДЕННИКИ ПРОЄКТУ. МІСЯЦЬ ПЕРШИЙ