
27 жовтня о 18:00 в галереї Артсвіт відбудеться відкриття виставки «Робоча кімната». Вона є результатом роботи групи художників та художниць, які залишились працювати в Україні після повномасштабного вторгнення росії.
Текст організаторів:
Марія Леоненко – учасниця резиденції “Робоча кімната”, міждисциплінарна художниця.
Лео Троценко – учасник резиденції “Робоча кімната”, міждисциплінарний художник.
Леся Хоменко (онлайн) – художниця та кураторка резиденції “Робоча кімната”.
Анна Потьомкіна – координаторка резиденції “Робоча кімната”, співзасновниця ГО “Асортиментна кімната”, культурна менеджерка та кураторка.
Модеруватиме розмову:
Альона Каравай – співзасновниця проектного простору “Асортиментної кімнати” та медіа-порталу “post impreza”, культурна менеджерка та кураторка.
—
Художни_ці, роботи яких представлені на виставці, об’єднались у імпровізовану резиденцію “Робоча кімната” в Івано-Франківській інституції Асортиментна кімната. Через кілька тижнів лабораторної роботи проєкт розширився до інших міст західної України та включав 17 художників та художниць. Всі художни_ці резиденції після 24 лютого виїхали в західні міста з центральних та східних регіонів України, відірвані від своєї практики, архівів та контекстів. Лишаючись в Україні, в спільному робочому просторі, художни_ці працювали разом три місяці, протиставляючи власному людському жахові випрацьовування нових методів осмислення сучасності.
Задачею лабораторії було саме вироблення критичного мислення, а не лише емоційна реакція на війну, що розгортається в теперішньому моменті. Через це на щотижневих дискусійних сесіях учасни_ці резиденції багато уваги приділяли обговоренню зображень вбитих людей та осмисленню як це змінить сприйняття “нормальності” в майбутньому. Дуже важливим на резиденції було те, що художники-практики спільно виробляли різні методи говоріння про сучасність, про досвід перебування у війні з точки зору конкретних художніх стратегій, а не лише теорії, тому ряд індивідуальних висловлювань має спільне підґрунтя. Серед проблем, над якими працювали учасники резиденції був погляд на війну: хто дивиться?, – на що дивиться?, – як дивиться?, – Це базові питання, які дозволяли отримати дистанцію для самих художників та перетворитись з тікаючої мішені на автора-суб’єкта.
Розмови учасників та учасниць, що об’єднані назвою “Ресинтементна кімната”, є фіксацією випрацьовування спільних методологій та представлені на виставці у формі окремих цитат-гасел, взятих із розшифровки багатогодинних обговорень.
“ʼРобоча кімнатаʼ стала зоною безпеки, хоча, звісно, сирени звучали щодня, змушуючи всіх спускатись до підвалу. Хто дивиться — людина, чи ми можемо говорити про позалюдський неантропоцентричний погляд: — землі, звірів, манекенів, предметів? Ми дивимось на ями, небачені досі, наші знання пластичної анатомії, що ми їх отримували в традиційних академіях, не передбачали такої радикальної анатомії, такої “порнографії війни”. Ми дивимось на війну через екрани своїх телефонів, через соцмережі, пости наших друзів чи ми вибираємо бути безпосередніми свідками війни та руйнувань? Матеріальність дуже сильно переплетена з віртуальністю кібервійни, тому на резиденції ми надавали перевагу роботі з фізичними матеріалами, з пластичною формою,.” — Леся Хоменко, співорганізаторка резиденції.
Кураторка Леся Хоменко
Учасни_ці “Робочої кімнати” :
Катя Алійник
Євген Арлов
Катя Бучацька
Данііл Галкін
Оля Єрємєєва
Нікіта Кадан
Жанна Кадирова
Саша Курмаз
Маша Леоненко
Ярема Малащук
Олексій Сай
Євген Самборський
Олександр Суровцов
Лео Троценко
Леся Хоменко
Ярослава Хоменко
Проект підтримано в результаті відбору на відкритому конкурсі (re)connection UA, пілотного проекту, який створений ГО “Музей сучасного мистецтва” у партнерстві з UNESCO та фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO. (re)connection UA спрямований на підтримку і продовження мистецької роботи та доступу до культурного життя в Україні і цінує митців як важливих дієвців у захисті культурного розмаїття та ідентичності України, а також визнає роль культурної діяльності у пропрацюванні колективних травм, створення основи для єдності та згуртованості.
Ця подія також відбувається за підтримки Ця подія також відбувається за підтримки Goethe-Institut в Україні та ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.
Зміст (проэкту) не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.
Резиденція “Робоча кімната”, що проходила навесні, стала можливою завдяки підтримці приватних меценатів та іноземних колег Лесі Хоменко, завдяки яким було створено першу швидку фінансову підтримку на невідкладні витрати. Резиденцію також підтримали такі партнери:
- Інша Освіта в рамках проекту «Сила тут» за підтримки Європейської Комісії
- The Halloran Foundation
- Київська бієнале в рамках ініціативи Emergency support initiatve • NKN (Netzwerk der Künstlerhäuser in Norddeutschland / Мережа резиденцій художників у Північній Німеччині)
- Ludwig Foundation
- Miriam Cahn Foundation
- FemFund
Асортиментна кімната – це і простір в Івано-Франківську, і масштабована модель підтримуючих форматів сучасного мистецтва на «периферії». Цей простір / галерея була заснована Іншою Освітою у 2017 році та зосереджена на дослідженні місцевого «асортименту» у Франківську та його околицях на рівні «продуктів» та на рівні сенсів. Експериментуючи з рішеннями для безкомпромісної децентралізації, Асортиментна кімната проводить виставки, резиденції, навчальні програми. Від початку повномасштабного вторгенння Асортиментна запустила програму евакуацію мистецьких робіт, а також програму резиденції “Робоча кімната”.