Eye Sea Gallery, Київ, Олеся Гончара, 40, вхід через арку. Відкриття 18 липня о 18:30.

Реліз організаторів:

 

Спостерігати за роботами Софії, їхньою взаємодією між собою та з простором – це завжди боротися зі власною уявою, із прагненням звести ці форми до вгадуваних частин тіла, самих тіл та інших побутових обʼєктів. Кожен раз ніби нагадуєш собі про необхідність залишити річ такою, якою вона є, не зводячи її до відповідника.

 

Кості маленьких тварин, кості великих тварин, маленькі тварини, великі тварини є так само уявними, як і реальними: ось вони, саме такі, якими є. Софія не покриває роботи поливою, залишаючи скульптури, за її словами, “тілами без одягу, обличчями без масок”, зі всіма “дефектами, згинами, виїмками, слідами втручань, тріщинами та недоліками”.

 

Плутаючи у наших розмовах «маленьке» і «велике» (усе ж, це малі кістки чи тварини?), художниця говорить про звʼязок із матеріалом, народженим із лінії. Утім саме для маленьких фігурок таким імпульсом був стан. Маленькі фігурки ж ставали імпульсом для великих. Хтось так і залишиться лінією, хтось – маленькою кісткою, яка не знайде відповідності, комусь вдасться вивільнитися від залежності й стати цілком функціональним обʼєктом – «ще» чи вже ніколи.

 

Кістки тварин, яких годі уявити, – незавершені і нестворені – можуть нагадати нам про необхідність чистих дій – еротичного витрачання намарне. І в цьому витрачанні та грі може знайтися місце по-дії.

 

Куратор Ілля Левченко