Меню

ПРО ГРУПУ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО


Сергій Друзяка (Краматорськ), Сергій Литвинов (Краматорськ) про творчість та акварельні роботи.Сюжет створено за підтримки «Українського культурного фонду». 2020 рік.

 

Сергій Друзяка та Сергій Литвинов у сюжеті про:

 

Сергій Друзяка: У 90-му році зустрілися, поговорили про проблеми, які хвилюють нас. Як Пікассо казав, що художник — істота соціальна, повз нього не проходять жодні явища. Нас хвилювали всі ці процеси, які відбуваються в суспільстві і в історії. На цю тему ми вирішили зробити кілька робіт.

Сергій Литвинов: Взагалі все будувалося на експерименті. Великі рулони паперу ми розмотували, робили великі малюнки, лінії, робили фрагменти, заповнювали кольором — експериментували. Спочатку був чистий експеримент попрацювати разом. Серьога зайшов до мене додому, де були великі малюнки, потім до нього зайшов я, у нього були роботи цікаві. Вирішили спробувати щось разом.

Сергій Друзяка: Якщо взяти будь-яку композицію, вона вимагає свого розміру. Нас не влаштовували розміри, які ми робили. Вирішили робити великі полотна, у великих полотнах якраз можна і тему розкрити, і сюжет, якого ми торкаємося, він буде працювати на глядача.

Сергій Литвинов: Сам процес кайфовий.

Сергій Друзяка: І, як не дивно, це вдалося, ми один одному не заважали… Акварель — жива матерія, яка тривалого підходу не терпить, це треба а-ля прима робити. Коли хтось один починає…  Почали виходити нормальні роботи. Це нас заразило і давало стимул працювати разом.

Сергій Литвинов: Малювали вдень і вночі, все, що нас цікавило, все входило в експеримент. Ми все проганяли через себе, вішали на стіни, танцювали по цим полотнам.

Сергій Друзяка: Рулони паперу у нас були. Величезні акварелі вийшли.

Сергій Литвинов: Свою анатомію робили, величезні листи висіли. Дуже багато всього. Кайфували там по повній програмі. Це було екстазотворчість така, душевний виплеск.

Чому акварель?

Сергій Литвинов: Швидка робота.

Сергій Друзяка: Як завжди, у художника не вистачає матеріалу на великі роботи. На якісь роботи у нас вистачило, частина робіт залишилася в Петербурзі, де ми перші виставки зробили, а потім олія, як завжди, закінчується, і вона вимагає витрат. Були рулони паперу, і ми перейшли на акварель.

Сергій Литвинов:: Був такий божевільний момент, любов була.

Сергій Друзяка: Мені навіть більше подобаються наші акварелі, ніж олія. Процеси, вони нас зближували. Ми цікавилися і політикою, і все це перетікало в роботи. Одна з останніх серій був «Чорний календар». Коли тут захоплювали міста Слов’янськ, Краматорськ, ми тут це все писали.

Сергій Литвинов:: І бомбили тут.

Сергій Друзяка: У нас є серія «Об’єкт ХХI століття — Америка». Серьога заходить — по телевізору йде репортаж XXI століття. В голові не вкладається, ми дивимося теракт, як репортаж, як постановку. Ми відразу ж папір розгорнули — і перша акварель на цю тему відбулася. Потім вже виріс цикл «Об’єкт ХХI століття», Серія «Америка».

Сергій Литвинов: Ми продовжували експериментувати.

Сергій Друзяка: Для нас дуже важливо зробити якісну роботу, щоб це було мистецтво, і вона не була би схожа ні на кого. Це нас і зближує — прагнення до досконалості. Це нас разом тримає. Є у Омара Хайяма: «Если есть у тебя для жилья уголок, если есть у тебя хлеба кусок, если ты никому ни слуга, ни хозяин, счастлив ты и воистину духом высок»…

 

МІТЄЦ надає авторам текстів та героям сюжетів майданчик для свободного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти їхні погляди.                 Бачите помилку, пишіть сюди