Паралельна програма до виставки "Дім постійного вигнання"

З 9 до 17 серпня 2025 року, в межах виставки «Дім постійного вигнання», Garage33 Gallery-Shelter запрошує відвідати паралельну програму. Програма окреслить теми вигнання, втрати дому та культурної ідентичності через мистецькі практики, що досліджують досвід вигнанців, зокрема кримських татар.

Реліз організаторів:

Де: Національний музей історії України у Другій світовій війні (вул. Лаврська 27)
Участь безкоштовна, але за реєстрацією: https://forms.gle/YYzqzr2iRu1QMRPH9
________________
Спікери паралельної програми:

Лекція «Як історії перетворювати на докази», Наталія Гуменюк

Коли: 9 серпня, 17:00
Де: Національний музей історії України у Другій світовій війні (вул. Лаврська 27)
Реєстрація: https://forms.gle/YYzqzr2iRu1QMRPH9

Наталія Гуменюк у своїй лекції поділиться важливими аспектами документування історій та збереження пам’яті. Вона розгляне роль журналістики та документалізму в процесах фіксації правди, зокрема в умовах конфліктів, вигнання та військових трагедій.

Лекція охопить методи збору свідчень та перетворення особистих історій на доказові матеріали, що можуть стати основою для історичного аналізу та адвокаційної роботи. У центрі уваги буде питання, як пам’ять та історії, що зберігаються через інтерв’ю та інші форми документування, можуть стати потужними інструментами боротьби за справедливість та відновлення правди в умовах, коли офіційна історія часто залишається викривленою або забутою.

Наталія Гуменюк – журналістка, документалістка, співзасновниця та виконавча директорка Лабораторії журналістики суспільного інтересу.

Лекція, «Де/ре колонізація: культура у цих процесах», Алім Алієв

Коли: 11 серпня, 18:00
Де: Національний музей історії України у Другій світовій війні (вул. Лаврська 27)
Реєстрація: https://forms.gle/YYzqzr2iRu1QMRPH9

Алім Алієв розкриває важливу тему деколонізації та реколонізації Криму, аналізуючи, як ці процеси впливають на культурну ідентичність та спадщину. Лекція зосередиться на тому, як колоніальні та постколоніальні етапи трансформують не лише території, а й культурні практики, зокрема в Криму, де питання боротьби за відновлення прав корінних народів та збереження культурної спадщини набуває особливого значення.

Алім розгляне роль мистецтва як інструменту деколонізації, яке допомагає відновлювати культурну пам’ять, підтримує спротив та сприяє зміні уявлень про ідентичність у постколоніальному контексті. Лекція дасть уявлення про важливість культурної практики в боротьбі за автономію та відновлення культурних прав у процесах деколонізації та реколонізації.

Алім Алієв – заступник генерального директора Українського інституту, засновник українсько-кримськотатарського літературного проєкту «Кримський Інжир», журналіст, правозахисник, есеїст та куратор освітньо-культурних проєктів.

Лекція «Крим як поле боротьби за батьківщину: колонізація, вигнання і повернення», Мартін-Олександр Кислий

Коли: 13 серпня, 18:00
Де: Національний музей історії України у Другій світовій війні (вул. Лаврська 27)
Реєстрація: https://forms.gle/YYzqzr2iRu1QMRPH9

У своїй лекції Мартін-Олександр Кислий пропонує глибокий історичний та культурний аналіз Криму, розглядаючи його через призму процесів колонізації, депортації та можливостей повернення на батьківщину. Мартін-Олександр досліджує ключові моменти в історії Криму, зокрема радянську депортацію кримських татар та наслідки цього для їхньої культурної та політичної ідентичності.

Лекція також охоплює пострадянський період, коли питання повернення на рідну землю стало важливим етапом у боротьбі за відновлення прав кримських татар і захист їхніх прав на батьківщину. У фокусі буде історична ретроспектива та культурний контекст, який впливає на сучасну ситуацію в Криму, зокрема на тлі політичних змін і окупації. Учасни_ці події зможуть краще зрозуміти, як історія вигнання та повернення формує не тільки соціальні процеси, але й культурну пам’ять та ідентичність народу.

Мартін-Олександр Кислий – історик, спеціалізується на історії Криму та кримських татар, з особливою увагою до радянського та пострадянського періодів.

Лекція «Кримський палімпсест: література проти забуття», Олександра Вісич

Коли: 15 серпня, 14:00
Де: Національний музей історії України у Другій світовій війні (вул. Лаврська 27)
Реєстрація: https://forms.gle/YYzqzr2iRu1QMRPH9

Олександра Вісич у своїй лекції розгляне важливу роль літератури у збереженні культурної пам’яті та протистоянні забуттю через призму кримського контексту. Вона досліджуватиме перетини літературних процесів України та Криму, звертаючи увагу на те, як літературні твори стали інструментами збереження ідентичності та культурної спадщини кримськотатарського народу.

Лекція розкриє, як кримська література, зокрема в умовах окупації та вигнання, допомагає зберігати колективну пам’ять і протистояти культурному знищенню. Олександра акцентує на тому, як літературні твори можуть стати основою для боротьби з забуттям, підтримуючи зв’язок між поколіннями та зберігаючи історії, що не повинні бути забуті.

Олександра Вісич – літературознавиця, викладачка Національного університету «Острозька академія», спеціалізується на темі Криму в українській літературі та творчості Лесі Українки.

«Як читати досвід вигнання: близьке читання та обговорення», Галина Глеба

У рамках публічної програми резиденції «Дім постійного вигнання» запрошуємо на близьке читання — формат занурення в текст, що відкриває простір для осмислення досвіду вигнання, втрати дому та пам’яті через колективне обговорення прочитаного. У фокусі цієї зустрічі — книга історика Пітера Ґатрелла The Unsettling of Europe: How Migration Reshaped a Continent. Це масштабне дослідження міграцій у Європі ХХ–ХХІ століть, яке простежує, як переміщення людей змінювали політичні уявлення, кордони та саму ідею Європи.

Подія відбудеться в музеї, де досвід війни й втрати простору резонує з темами книжки, що дозволяє учасникам глибше зрозуміти, як вигнання та міграція формують сучасне розуміння Європи та її історії.

Галина Глеба – мистецтвознавиця, дослідниця сучасного українського мистецтва та фотографії.

Лекція «Деколоніальний естезис: творчий потенціал боротьби», Мілена Хомченко та Євгенія Буцикіна

Коли: 17 серпня, 17:00
Де: Національний музей історії України у Другій світовій війні (вул. Лаврська 27)
Реєстрація: https://forms.gle/YYzqzr2iRu1QMRPH9

Мілена Хомченко та Євгенія Буцикіна в своїй лекції розглянуть концепцію деколоніального естезису та його творчий потенціал у боротьбі за культурну автономію та відновлення ідентичності. Лекція охоплює питання того, як деколоніальна оптика може вплинути на розуміння процесів вигнання, втрати дому та культурної вразливості, а також як вона сприяє створенню нових форм солідарності через мистецькі практики.

Учасники_ці дізнаються, як творчість стає важливим інструментом боротьби, що дозволяє переосмислити та відновити забуті або підпорядковані культурні наративи.

Євгенія Буцикіна — доцентка КНУ ім. Тараса Шевченка, арткритикиня, учасниця Дослідницької платформи PinchukArtCentre.

Мілена Хомченко — критикиня мистецтва, кураторка, кофаундерка платформи SONIAKH, учасниця Дослідницької платформи PinchukArtCentre.
________________
Паралельна програма проєкту «Дім постійного вигнання» є важливим етапом у формуванні дискурсу для репрезентації й дослідження кримськотатарського контексту, ідеї вигнання, втрати та повернення, збереження пам’яті й осмислення культурної спадщини через мистецькі та інтелектуальні практики.

Художниці та художники, що беруть участь у виставці «Дім постійного вигнання»: Юсуф Абібулаєв, Еміне Зіятдін, Рената Асанова, Севіля Наріман-кизи, Ельміра Шемседінова.
Кураторки виставки: Марія Куликівська [Куліковська] (Україна) та Дейна Нейльсон (Канада-Фінляндія).

Кураторка програми резиденції: Віта Котик (Україна).

Керівник проєкту: Святослав Михайлов (Україна).

Координаторка: Яна Денисова-Лаулайнен (Фінляндія).

Засновники та продюсери простору Garage33: Олег Вінніченко та Марія Куликівська.

Проєкт «Дім постійного вигнання», організований незалежною ініціативою Garage33.Gallery‑Shelter (Київ), у партнерстві з HIAP — Helsinki International Artist Programme (Фінляндія) та Ukraine Solidarity Residencies, за підтримки Європейського союзу за програмою House of Europe.

Партнери проєкту — Офіс Кримської платформи, Українсько-данський молодіжний дім, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Дослідницька платформа PinchukArtCentre, Національний Художній Музей України.

Медіапартнери — Сенсор Медіа, МіТЄЦ, Marie Claire.

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.

Матеріали за темою

МИСЛИТИ МОВОЮ ДОВКІЛЛЯ
<span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start"></span>

ЗВЕРНЕННЯ ДО СПІВРОБІТНИКІВ “ІНСТИТУТУ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА”
В РАМКАХ ВИСТАВКИ “РАСФОКУС”
<span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start"></span>

ПРО “УКРАЇНСЬКИЙ МИСТЕЦЬКИЙ ФОНД ЕКСТРЕНОЇ ДОПОМОГИ” ТА ВІЙНУ
ЕВРОСТАНДАРТ
МОГРИЦА АННЫ ГИДОРЫ
ЩОДЕННИК ПРАКТИКАНТКИ. СТОРІНКА 3: ДУМАТИ СКЛАДНО
БІОПОЛЕ
Анатомія безхребетних
Ревізія. Ретроспектива франківського відео-арту 1993-2020: презентація каталогу
ВЕЛКАМ ТУ ПАРАДАЙЗ. КАРІНА СИНИЦЯ
Онлайн-програма «Шампанки» для майбутніх кураторів «Glocalizate it. Глобальні та локальні історії Одеси»
РЕЧІ ТА СИМВОЛИ
“Проявлення…” в Центрі міської історії (Львів)
Проєкт “МІТЄЦ. Реабілітаційний простір”
ВІД “ДОМАШНІХ ВПРАВ” ДО ПІВНІЧНОЇ САЛТІВКИ ТА ГРУПИ SOSKA
РОЗМОВА ПРО ФОТОГРАФІЮ, ЕКСПЕРИМЕНТИ ТА КОЛЕКЦІЮ
«Лабораторія сучасного мистецтва». Скоро!
АНАТОЛІЙ СУМАР В НХМУ
ПРО ХУДОЖНЄ МИСЛЕННЯ ТА ДОСВІД ВІЙНИ
ФЕСТИВАЛЬ ЛЕНД-АРТУ У ЛЬВОВІ