Валетта, Мальта — Українська мисткиня, архітекторка та дослідниця Марія Куликівська анонсує проєкт «Кулі Квітів» (Bullets of Flowers), він стане одним з тематичних павільйонів Мальтійської бієнале. Експозиція, що об’єднує скульптуру, текстиль та звук, перетворює простір виставки на територію мистецького та емоційного опору, де вразливість стає інструментом зцілення.

Реліз:

Центральна ідея проєкту базується на трансформації об’єктів насильства та проживанні фізичної руйнації через дослідження тілесної пам’яті. Куликівська знімає зліпки з відстріляних гільз і відливає фантомні копії з прозорої смоли разом із цілющими травами та квітами, знання про які мисткиня успадкувала від своєї бабусі. Важливою частиною виставки також постає  переосмислення жіночої тілесності: поруч із новою роботою з серії «Незавершена Мати»  представлена інсталяція «Моє тіло – поле бою», створена з вагітних скульптур, які були навмисно знищені невідомим під час виставки в Копенгагені. Ці понівечені скульптури тепер стають свідченням неможливості остаточного знищення пам’яті та життя. Вони несуть віру в те, що навіть  у травмі, навіть у вразливості — ми залишаємося тими, хто знає, для чого і заради чого ми протистоїмо.

 

 

Десятиметрове полотно зі зшитих шкір «Можливо, там все ще буде дім…» є маніфестом про неможливість заміщення дому як частини ідентичності, на ньому закарбовані розмови мисткині з коханим: про усвідомлення того, що можна купити нові стіни та дах, але неможливо —  відчуття дому та нову Україну. Робота фіксує стан внутрішнього розриву, який не здатне заповнити жодне інше місце у світі.

 

 

Багатошаровий звуковий ландшафт проєкту поєднує записи звуків тіла мисткині, голосу та нашіптування рецептів зцілення, які передала їй бабуся, з останньою композицією Валентина Сільвестрова та грою видатного піаніста Євгена Громова. Разом вони формують простір спільного переживання та відновлення.

 

 

Участь у Тематичному павільйоні Malta Biennale (під патронатом UNESCO) дозволяє проєкту вийти на рівень глобального діалогу. Україна тут звучить як суб’єкт, що володіє унікальним знанням про те, як зберігати життя та культуру в епіцентрі руйнації й мати сили цілити себе та іншого, що знаходиться поруч.

 

 

Марія Куликівська (нар. 1988, Керч, АР Крим) — архітекторка, PhD-дослідниця та співзасновниця Garage33 Gallery-Shelter у Києві. Її практика присвячена дослідженню тілесності як архітектури просторового опору. Двічі переселенка, вона використовує власну історію для створення універсальної мови вразливості та незламності.

 

 

Павільйон реалізується за підтримки Рози Тапанової 

Продакшн та організація: Garage33 Gallery-Shelter (Київ)

Дати проведення: 11 березня – 29 травня 2026 року 

Локація: Тематичний павільйон, Мальта,  Birgu Old Armoury

Команда проєкту:

Мисткиня: Марія Куликівська

Кураторка: Eszter Csillag

Комісарка: Маріана Джулай

 

Засновник Гараж33, продюсер, інженер: Олег Вінніченко

Інженер, менеджер з виробництва: Фадей Татарчук

Дийзайнерка, авторка айдентики: Ольга Кузовкіна

Координаторка, SMM: Наталя Рябкіна

Комунікаційний менеджер, координатор: Алекс Грабовських

PR-менеджерка: Аліса Маллєн

Дизайнер простору: Андрій Скрипка

Саунд аранжування: Максим Раздобудько