
16.11–9.12.2023. Imagine Point (Київ)
Текст галереї:
Злам – це розрив у часі. З одного боку, він є паузою, різкою зупинкою зростання та розвитку, після якої інколи можливе відновлення, але вже в іншій, зміненій формі. Водночас злам це травма, яку доводилось переживати нашим пращурам, а сьогодні доводиться переживати нам.
Поліна Щербина та Світлана Аграновська вибудовують діалог з воєнним часом, Використовуючи образ дерева, як можливість відверто говорити про тіло, його рани, вразливість та біль. Це тіло, яке містить в собі крихкість світу і разом з тим надію на зцілення, яку дерево, як символ, безпосередньо в собі несе. Однак травма не може пройти непоміченою і навіть загоєна кінцівка буде частиною тіла, що змінилось і до цих змін доведеться пристосовуватись.
“Деколи до цього болю звикаєш, і здається, що рани загоюються, але потім знову відчуваєш, як ниє тіло. Хтось неначе знову і знову розтягує ці рани, які здається вже ніколи не загояться”, – Поліна Щербина.
Час також є важливою темою, крізь яку розкривається образ дерева. Час буквально присутній у всій його довжині, від верхівки до коренів.
“В певному розумінні, дерево є демонстрацією часу, живим свідком його течії, в його заплутаному корінні ми можемо відчути зв’язок з попередніми поколіннями, які також проходили крізь війни та нещастя, втрачаючи надію на краще майбутнє та здобуваючи її знову”, – Світлана Аграновська.
МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.