“Нові кордони мого тіла”.  До 8.01.2026, The Naked Room (Київ).

Реліз:

Елена Субач — художниця та фотографка, яка у своїй практиці досліджує релігію, традиції, механізми конструювання історії та наслідки радянського колоніального минулого. Працює з темами крихкості людського тіла, смерті та війни.

 

На відміну від багатьох великих майстринь і майстрів гуманістичної фотографії, погляд Елени спрямований не на те, щоб оголити «проблему», а на те, щоб підкреслити красу вразливих і повернути героям відчуття власної суб’єктності, про яку вони, можливо, й не здогадувалися. Як фотографка, що працює «в полі» (а не в студії чи за ноутбуком), вона підходить до своїх героїв дуже близько, з короткофокусним об’єктивом. У її кадрах майже фізично відчувається відсутність дистанції — так, ніби ти можеш простягнути руку й доторкнутися. Водночас у її роботі немає ані вторгнення в чужий простір, ані експлуатації. Її погляд — це погляд цікавості, погляд турботи, погляд захоплення. Врешті, це погляд жінки, яка є повністю присутньою, сміливою й суб’єктивною, але водночас глибоко людяною.

 

Кульмінацією цього художнього підходу стала серія «Нові кордони мого тіла». Упродовж року Елена приїжджала (і досі приїжджає) до Superhumans Center, де знімає ветеранів війни та цивільних з ампутаціями, які проходять реабілітацію. Поринувши у воду, тіла людей, які втратили кінцівки, переважно чоловіків, набувають нової сили вільного, безболісного руху, що був для них недосяжним в інших вимірах. Мерехтливі барви води огортають героїв захисною вуаллю — не приховуючи, а радше вбираючи їх у гідність і шляхетність. Камера Елени дозволяє їм побачити те, що вони відчувають, а нам (тим, кого там немає) — відчути те, що ми бачимо.

 

«Цей проєкт розповідає про метаморфозу, що починається з травми — втрати кінцівок через війну — і продовжується у воді, середовищі зцілення й перетворення. У воді тіло знову може відчути себе цілісним: його вже не визначає втрата, а здатність адаптуватися, рухатися, повертатися до себе в новій формі. Вода стає водночас материнським лоном і дзеркалом, розмиває контури й окреслює нові межі. Цей проєкт говорить про глибоко інтимну метаморфозу — повторне відкриття власного тіла, створення нової мапи себе.

 

Та ця метаморфоза є також колективною. Як тіло оплакує втрачені частини, так і країна переживає власну ампутацію — окуповані території. Попри біль, ми продовжуємо рухатися, шукати способи жити, стояти, говорити. Тіло в цих роботах стає простором опору й вразливості водночас, спробою віднайти нову цілісність усередині незагоєного», — коментує Елена Субач.

 

Виставка відбудеться в межах програми «KEY WORK: Мистецькі гранти» RIBBON International у партнерстві з Jam Factory Art Center.

 

Під час дії виставки в The Naked Room з 16 по 21 грудня також проходимите різдвяний поп-ап маркет, де ми презентуємо роботи улюблених художників галереї.