EN

…ВІТЕР ГРАЄ…


Відео-документація першого перформансу Богдана Мороза (Київ) із серії “незнання/нерозуміння”, під назвою “..вітер грає..”. Був представлений в рамках виставки Valeriya Tarasenko “Конденсат” в АртПРИЧАЛ.

“У мене завжди були особливі стосунки зі звуком. Я пам’ятаю як у дитинстві намагався бути у гармонії зі звуком вагона метро або мікрохвильової печі. Зараз я часто підспівую дзижким лампочкам на роботі. Звук є частиною нашої пластики, наших тіл у просторах, частиною пластики міста. Співав під акомпанемент будівництва торговельного центру, в іншій роботі акомпанементом став зламаний синтезатор («Пліт і зламаний синтезатор»). («Чому?») Важливою частиною всіх цих робіт були самі пісні, переважно тужливі українські народні пісні.
Вентилятор у разі став наївним чином – спогадом, можна сказати – колективним. Адже хто не кричав у вентилятор у дитинстві? У перформансі цей крик замінений, скоріше, на відспівування, можливо – відспівування пам’яті, знову ж таки колективної. Вже після перформансу багато хто ділився спогадами про майдан. Виявилося, пісню «Ой пливе кача» там крутили цілодобово. Хоча я не думав про це, коли вирішив використати саме її.
Серія «незнання/нерозуміння» багато в чому про це. Це спроба стати чеснішою з собою, зізнатися, що я не розумію. Пластика перформансу від побутової пластики відрізняється оголеною чесністю, яка не може існувати в «природному середовищі».
Богдан Мороз

 

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.