24-го жовтня у великому виставковому залі галереї Лавра відбудеться відкриття масштабної експозиції Олега Тістола «Телебачення. Актуальний антикваріат».
Реліз:
Виставка є сучасним продовженням серії «Телебачення» 2004-2006 року, яка вже стала культовою і описана багатьма арт-критиками в ґрунтовних працях про актуальне українське мистецтво. Крім відомих живописних робіт в експозиції, в оригінальній несподіваній формі, вперше будуть представлені фотографії, частина з яких у свій час стала основою живописних робіт, та скульптура Олега Тістола. Також у проєкті «Телебачення. Актуальний антикваріат» будуть представлені роботи Марини Скугарєвої та Миколи Маценка.
«Телебачення. Актуальний антикваріат» – це не тільки про історію створення культового «Телебачення» Олега Тістола. Це, в першу чергу, проєкт про живопис, про те, як актуальний художник за допомогою більш нових медіа може перетворити «антикварний» жанр мистецтва в надсучасне висловлювання, яке вже увійшло в історію українського арту.
Тетяна Міронова, куратор проекту:
« 20 років тому, створивши серію «Телебачення», Олег Тістол паралельно з іншими відомими митцями, такими як Арсен Савадов, Василь Цаголов, Олександр Гнилицький, Олеаксандр Ройтбурд та іншими художниками повернув сучасному українському мистецтву живопис. Завдяки таким проектам як «Телебачення» живопис набув нового, актуального звучання, наповнився новими формами, техніками та змістами. І сьогодні залишається головною візитівкою нашого мистецтва. Саме тому проєкт « Телебачення. Актуальний антикваріат» має особливе значення для нашої галереї і, впевнена, буде цікавим для глядача.
Олеся Авраменко, мистецтвознавця. Із книги «Тістол»:
Прийом створення робіт «Телебачення» на позір зовсім простий – перемальовані з фотографії стоп-кадри з телевізійних випусків новин. Ставку художник робив на випадок, на перше-іпше зображення, вихоплене фотоапаратом. І той єдиний знімок завжди виявлявся епічним, бо концентрував у собі стан напруги митця за роботою, а ще хвилювання журналіста на екрані, і пересічного глядача, які перебувають у революційному хаосі, де кружляють надії та безнадія, подеколи перетворюючись на абсурд.
Вихоплений кадр митець завжди пропускав через своєрідні умоглядні очищувачі – емоційні, філософські. Тому відсторонюючись від недійного потоку мрійних новин, Олег Тістол уміє виокремити і підсилити духовну й емоційну складову на відміну від телевізійного та фото стоп-кадру.
У написаній власноруч картині інформація глибша, а тому правдивіша, хоч і не завжди точніша за ту, що її транслюють медіа».
Олег Тістол, художник, автор проекту:
« Я обрав найкоротший з усіх можливих шлях. Мені треба було перенести це у сферу високого мистецтва, бо не цікавила розповідь про телеведучих часів революції. Я дав усьому такий лад, якого хотів досягти, але це випадковий вид політичної діяльності. Уже коли стався наступний майдан, я зробив кілька артефактів більш-менш політичного змісту, котрі використовував, як плакат. Але на 2-му майдані я знав, що політичне мистецтво як своє авторське краще не робити. Це не гідно «високого звання» українського митця».
МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.