Цьогоріч програма DOCU/СИНТЕЗ складатиметься з виставки LAB: DOCU/СИНТЕЗ х Архів Війни, міждисциплінарної мистецької лабораторії. Протягом року художники/-ці, досліджували документальні матеріали, розвивали свої проєкти, осмислюючи теми пам’яті та культурної спадщини. Експозицію під час 22 Docudays UA доповнять розмови з митцями й мисткинями, а також спеціальна подія з тематичною дискусією.

Виставка «Як ми пам’ятаємо»

Лабораторія LAB: DOCU/СИНТЕЗ х Архів Війни включала в себе опенкол, тематичний освітній модуль для художників/-ць, їхню роботу з ментор(к)ами, реалізацію творів. На основі документальних матеріалів митці та мисткині створили проєкти, які охоплюють різні медіа й аспекти магістральної теми.

З-поміж робіт, що увійшли до експозиції: документальні фільми, зокрема у VR-форматі, живописний твір, мультимедійні інсталяції, які містять відео, фото та графіку, звук, монументальне панно, в’язані об’єкти, мапи пам’яті.

«Виставка в межах програми DOCU/СИНТЕЗ — результат річної мистецької міждисциплінарної Лабораторії, що розпочалась у червні минулого року. Радію, що спільними зусиллями вдалося створити унікальний простір для вдумливої розмови про те, що відбувається з нами в цей час. Наша виставкова локація — на Подолі: фестивальному центрі, історичному районі, осередку культурної спадщини та місці, де громада впродовж багатьох років відстоювала право на місто», — розповідає кураторка Лабораторії та мистецької міждисциплінарної програми Docudays UA Олександра Набієва.

Твори були обрані на конкурсній основі. Роман Бондарчук, артдиректор Docudays UA та співзасновник Архіву Війни, коментує:

«Я був вражений кількістю заявок, яка надійшла на конкурс, — не очікував, що буде так багато яскравих ідей та ентузіазму їх втілювати в таких винахідливих формах. Радий, що вдалося створити майданчик для розвитку ідей у завершені мистецькі вислови. І що Архів поповниться колекцією мистецьких робіт, яку ми плануємо експонувати на міжнародних майданчиках».

Після опенколу й освітнього модуля лишилася низка фінальних проєктів, які були реалізовані автор(к)ами за підтримки менторів/-ок і кураторки Лабораторії.

Фільм віртуальної реальності у форматі 360 градусів. Документальна стрічка присвячена темі пам’яті та збереження культурної спадщини в музеях на прикладі Полтавського краєзнавчого музею, що є взірцем українського модерну за проєктом Василя Кричевського.

Група активістів/-ок бореться за збереження історичної пам’ятки в центрі Києва — будинку за адресою вул. Рейтарська, 37 — яку хоче знищити забудовник. Їхня боротьба перегукується з подіями минулого, коли радянська влада намагалася стерти українську ідентичність. Незручна спадщина стає основою для пам’яті та майбутнього.

Здавалося б, сон, один із небагатьох доступних кожній людині способів відновлення, у воєнний час перетворюється на муки, коли ніч посилює стрес і страхи. Ця інсталяція — про щоденні впливи війни, яка, попри звикання, все ще нагадує жахливий сон наяву, з якого неможливо вибратися.

Міждисциплінарний проєкт, який ґрунтується на техніці в’язання. Під час війни стрічку новин заполонили тисячі фото, репортажів і відео жахливого змісту. Цей проєкт — спроба говорити про війну, не показуючи її. Через практику в’язання, яка на противагу насильству розслабляє тіло та розум.

Міждисциплінарний проєкт про кам’яні вишиванки — орнаментальні панно, створені Григорієм Довженком у 1950-х роках під час будівництва Каховської ГЕС, які прикрасили майже 180 будівель Нової Каховки.

Аудіовізуальна інсталяція про досвід перебування авторів в архіві Цеху оброблення плівки. Митці досліджують тему колективної памʼяті, прагнуть передати стан занепаду кіноспадщини і наголосити на важливості її збереження.

Проєкт про відсутність архіву порушує питання про пам’ять, час і способи збереження колективного досвіду. У контексті активного розквіту архівування в Україні авторка хоче поговорити про відсутність «архівного імпульсу», або певну неможливість збереження.

«Луганщина, пісня моя» — це двоканальна відеоінсталяція, що досліджує спогади й історії мешканців Луганська, які були змушені покинути місто через російське вторгнення в Україну 2014 року.

Відеоесей, присвячений пам’яті про ландшафт, вимушеному переселенню та схожості  місць, з яких тікаєш, і тих, де опиняєшся. Через образ міського озера — як точки маршруту, як спогаду, як сну — автор досліджує тілесну пам’ять, втрату дому, ностальгію без повернення та внутрішню дезорієнтацію, яка триває роками після початку війни.

Відеощоденник-епопея у трьох частинах про повномасштабне вторгення росії в Україну. Цикл фільмів присвячений людям із клубної та мистецької сфер. Ці герої/-ні часто маргіналізовані в суспільному контексті, але їхній внесок у перемогу від цього не стає менш важливим. Це — «документ епохи», який залишить свідчення їхньої активності в сучасній історії.

 

До виставки потрапив також твір учасників/-ць освітнього модуля Лабораторії Олексія Шмурака та Даші Подольцевої, який вони реалізували незалежно.

Пам’ять, згадування, нагадування — поняття, важливі як для соціальної комунікації, так і для персонального досвіду. У своїй роботі Олексій та Даша зосереджуються на протилежному понятті — забуванні. Загальна жанрова рамка інсталяції — тематичний музей або архів. Автор(к)и створюють кімнату неіснуючого Музею Забування, присвячену забуванню снів.

 

Ukraïnka Gallery,

вул. Ігорівська, ⅛.

6–13 червня, 12:00–20:00.

Вхід вільний.

 

Артист-токи

 

Розмови з митцями та мисткинями Лабораторії про їхні твори, роботу з документальними матеріалами, форматом і темою проєкту. Художники/-ці розкажуть глибше про кожен з аспектів своєї роботи, а також дадуть відповіді на питання аудиторії.

 

У події 8 червня візьмуть участь Софія Короткевич, Олександра Плетенецька та Вартан Маркар’ян, 10 червня — Анна Івченко, Каріна Синиця, Володимир Прилуцький, Олексій Шмурак, Даша Подольцева.

 

Модеруватиме зустрічі Ольга Балашова — PhD, мистецтвознавиця, кураторка, викладачка, а також менторка LAB: DOCU/СИНТЕЗ х Архів Війни.

 

Ukraïnka Gallery,

вул. Ігорівська, ⅛.

8 червня, 17:30–18:30 (19:00).

10 червня, 18:30–19:30 (20:00).

Вхід вільний.

 

Спеціальна подія та дискусія «(Не)рухома культурна спадщина»

 

Показ та обговорення роботи Жанни Кадирової «ВПО» в межах тематичної дискусії, присвяченої культурній спадщині, а саме проблемі евакуації із загрожених територій.

 

За офіційними даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, на прифронтових територіях нараховують 6 мільйонів об’єктів рухомої культурної спадщини. Яка позиція у державних інституцій щодо питання евакуації? Яка пріоритетність у порятунку культурної спадщини під час повномасштабної війни? Чи береться до уваги позиція громади та локальних спільнот? Чи працюють у такому випадку самоорганізація та особисті ініціативи?

 

Спікер(к)и: Жанна Кадирова, Леонід Марущак, TBA.

Модераторка: Олександра Набієва.

 

Кінотеатр «Жовтень», зала «Класік»,

вул. Костянтинівська, 26.

7 червня, 18:00.

Вхід вільний.