Відеопортрет знято в галереї The Naked Room (Київ) на відкритті виставки “Жахливий кінець чи жахіття без кінця?”. Проєкт можна подивитися до 09.03.2025.
Реліз організаторів:
Увага, смертні! Це я, Брудний Білий.
Протріть свої злиплі очі та йдіть голосувати!
Ваше майбутнє в ваших руках!
Негайно обирайте: жахливий кінець чи жахіття без кінця.
The Naked Room запрошує на відкриття персональної виставки Аліни Клейтман «Жахливий кінець чи жахіття без кінця?». Роботи в експозиції є частиною довготривалої серії «Нескінченне сяйво людського насилля», яку художниця розпочала 24 лютого 2022 року. У той же час зʼявився і персонаж Брудний Білий, пропагандист найцікавішої в світі розваги для всього людства — безупинних воєн і безмежного насильства.
Виставка представляє собою химерний простір, де глядач зануриться в повсякденність Брудного Білого, сповнену жагою до людських страждань. Рухаючись простором галереї, відвідувачі стикаються з його «атрибутами розкоші», як-от з коронами безсердечної снігової королеви, що розростаються у прагненні до безперервного панування, прикрасами, матеріалом для яких є змучені людські нерви. Створені з уламків зруйнованих життів (розбомблених вікон будинків культури, медичного пластику та землі), ці обʼєкти стали капсулою пам’яті, фізичними та незаперечними доказами ціни феодальних амбіцій.
У представленому відео Брудний Білий пропонує власну інтерпретацію місця, яке точно варто побачити перед смертю — «Курорту “Жертва та Блазень”». Його гості отримають незабутній досвід: комфортне проживання в просторому номері, щедро залитому денним світлом, прогулянки квітучим садом, частування витончених страв найкращих шефів планети, а також відпочинок у тонізуючій спа-зоні.
«Аліна Клейтман не боїться працювати з огидним. Її скульптури, відео, інсталяції та фото цілком можуть викликати у глядача відразу — через надмірну фізіологічність образів, зухвалий перформанс художниці або ж властивість самих матеріалів, як-то хутро, віск, скло з розтрощених російськими ракетами будинків чи оманливо блискучі чорні пакети для тіл російських солдатів. Але напозір провокативний характер її робіт врівноважується вразливістю форми або тіла самої Аліни, яка часто є головним персонажем власних фільмів та фотографій. На початку 2010-х це була Супер А (Супер Аліна), яка загравала з гендерними ролями. З 2019 року — це вже Стара Товста Дівчинка, яка нагло пропонує себе світу з усіма своїми харчовими розладами та огрядним тілом. Але вже після 2022 з’являється новий гендерно-нейтральний персонаж, Dirty White, який є уособленням світу беззмістовного насилля та зневіри, в якому ми живемо сьогодні. Саме Брудний Білий є центральним героєм першої за багато років персональної виставки художниці в Києві, й саме вони проведуть вас до центральної дилеми сьогодення — то що, червона пігулка чи синя, жахливий кінець чи жахіття без кінця?», — коментують Марія Ланько та Лізавета Герман.
Завітайте до цього сучасного антиказкового світу зі скла, оксамиту, оголено-онімілих нервів, де людяність поступається місцем нескінченному насильству — спрощеному до необхідних розмірів, аби його можна було осягнути.
Аліна Клейтман — художниця, кураторка та менторка, яка народилася 1991 року в Харкові, Україна. Її мистецька практика охоплює скульптуру, відеоарт і кураторські проєкти. Аліна закінчила Харківську державну академію дизайну та мистецтв за спеціальністю «Монументальна скульптура» (2012), а також Московську школу фотографії та мультимедіа імені Родченка, де навчалася у майстерні К. Преображенського «Відеоарт та інсталяція» і майстерні Сергія Браткова «Фотографія, скульптура, відео» (2015). Клейтман визначає свій мистецький підхід як «істеричний реалізм». Її дослідження заглиблюються в різноманітні питання: від психологічних і фізичних меж людського тіла до тем, пов’язаних із чорною магією, аб’юзивними стосунками і деперсоналізацією через самозвеличення, суб’єктивно втілюючи сучасні політичні та соціальні реалії. Художниця отримала нагороди, зокрема премію «Жінки в мистецтві» за вплив на гендерну рівність (нагорода ООН Жінки та Українського інституту) у 2021 році. Вона також дворазова лауреатка премії PinchukArtPrize за роботи «SUPER A» (2015) та «Запитай маму» (2018).
За підтримки програми Vidnova Placement.
Вхід вільний
Додаткова інформація: