Відкриття виставки художниці Каріни Синиці «Велкам ту парадайз» відбудеться 8 жовтня о 18:30 в галереї Артсвіт. Проєкт  триватиме до 6 грудня 2025 року. 

Реліз інституції:

Виставка об’єднує серію робіт з фотошпалер «Велкам ту парадайз» (2023–2024) та  живопис 2022–2025 років. У цих творах художниця досліджує, як масова культура  та війна формують уявлення про простір і впливають на ідентичність. 

Фотошпалери, колись популярний елемент пострадянських інтер’єрів, створювали  ілюзію «раю» у власній оселі. Каріна Синиця протиставляє цю уявну зону комфорту  реальним переживанням війни: ідеалізовані пейзажі у її роботах зруйновані,  заповнені випаленою землею та архітектурними уламками. «Ці декорування  простору, які колись символізували мрію про ідеальне місце, сьогодні нагадують про  втрату доступу до Криму, Азовського моря, степів і Сходу України», — говорить  авторка проєкту. 

Особливе місце у виставці займають картини, присвячені архітектурним пам’яткам  Дніпра та інших регіонів України. Серед них — занедбаний літній театр у парку Глоби  (так звана «мушля») чи знищена композиція Ернеста Коткова «Дніпровські хвилі».  Через ці образи Синиця говорить про локальність, значення культурної спадщини та  її втрату й осмислює трансформацію нашого уявлення про «дім» у час війни.

Виставка відкривається роботою «В раю пальм не буде» (лютий 2022), яка стала  поштовхом до подальшої серії. В ній втілено образ Палацу культури «Металург» у  Дніпрі в типовій для фотошпалер композиції, з уявними архітектурними деталями і місцевою флорою. Цей твір заклав основу для дослідження теми простору, пам’яті та  ілюзій. 

«Для мене це виставка про особисті й колективні спогади, про те, як уявні «райські» образи  накладаються на досвід втрати. Вона про любов до місць, які вже неможливо повернути. Я  прагну створити простір для роздумів про те, як війна трансформує не лише фізичний, а й  емоційний ландшафт, змінюючи наше відчуття дому, безпеки та ідеалу. Це виставка про спогади  й колективний біль, у яких іронія поступається місцем любові», — Каріна Синиця. 

КОЛИ: 8 жовтня 2025, о 18:30 

ДЕ: галерея Артсвіт, Дніпро, Крутогірний узвіз 21а. Вхід через скляні двері з боку  Успенської площі 

ВХІД ВІЛЬНИЙ 

Каріна Синиця народилася 1999 року в місті Сєвєродонецьк, Луганська область. У 2019 році завершила Харківське  художнє училище за спеціальністю «Викладач живопису», в 2023 році отримала ступінь бакалавра в НАОМА за  спеціальністю «Станковий та монументальний живопис». Наразі живе та працює у Києві. 

У своїй практиці працює з живописом та монументальними техніками, зокрема – настінним живописом. Змальовує  архітектурні споруди й конструкції, а також ландшафти, де акцентує увагу на порожнечі, пустотності та занепалості  цих просторів і об’єктів. Однак самі архітектурні елементи в роботах мисткині постають декораціями міського  простору. Тоді як у центрі творів тематично та образно значиме місце займає оприявнення людських почуттів,  емоційних станів та соціальних аспектів життя. 

Висловлювання та роботи художниці представлено в другій едиції української частини Secondary Archive, а також  в архівних проєктах «The Sky Is Open. Voices From Ukraine» та «Україна в огні» (від Малої Галереї Мистецького  Арсеналу). Учасниця нещодавніх групових виставок «Secondary Archive: Women Artists in War» (Galeria Labirynt.  Люблін), «Відчуття безпеки» (ЄрміловЦентр. Харків), персональних виставок «Відреставрувати тріщини у висохлому  шарі неможливо» (Galeria Labirynt, Люблін). Резиденцій «Українські екології» (від ІЗОЛЯЦІЇ та Української мережі  довкіллєвої гуманітаристики), Резиденції для українських феміністичних художниць, організованої ініціативою  Мартіна Рота та ін. 

www.artsvit.dp.ua