EN

МОДЕРНІЗМ В УКРАЇНІ. СУЧАСНІСТЬ ТА СПАДЩИНА ХАРКОВА ТА ЛЬВОВА

13 травня о 17-00 в Галереї Харківського Медіа Хабу відкривається виставка «Модернізм в Україні. Сучасність та спадщина Харкова та Львова»! Виставка є частиною міжнародної платформи дослідження та популяризації модерністської архітектури Східної Європи.

 

Реліз організаторів:

Робота над проєктом розпочалась у 2022 році за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини та інших партнерів. У межах фестивалю Triennale der Moderne було презентовано перші п’ять частин виставки – результат співпраці українських і польських науковців із кураторами фестивальної програми. Ця міждисциплінарна взаємодія у 2022 році стала підґрунтям для створення ініціативи European Triennial of Modernism (ETOM), що нині об’єднує партнерів із 14 країн і взаємодіє з мережами DOCOMOMO International та ICOMOS.

У 2024 році було додано шосту частину виставки, яка досліджує історію Міжнародного конкурсу 1930 року на проєкт Українського державного театру в Харкові. Востаннє виставку було показано в німецькому Хемніці у січні 2025 року під час святкувань з нагоди набуття містом статусу «Європейська культурна столиця».

Місцем проведення виставки в Харкові стане величний комплекс Держпрому – унікальна пам’ятка архітектури, яка не має аналогів не лише в Україні, а й у світі. ЮНЕСКО має намір внести Держпром до списку об’єктів Всесвітньої спадщини. Будівля тричі постраждала внаслідок російських обстрілів після початку повномасштабного вторгнення росії.

Берлінська виставкова серія, яка вперше буде представлена в Україні, складається з панелей, що демонструють видатні будівлі модернізму в Україні, фіксують результати досліджень, розповідають історію створення та їх значення для збереження культурної і архітектурної спадщини.

Це відповідає головній меті виставки – привернути увагу громадськості до особливого значення українського модернізму в контексті європейської історії розвитку ідей та цінностей. Як і в багатьох містах Європи, у Харкові та тогочасному польському і єврейському за культурним впливом, Львові, індустріалізація сприяла формуванню суспільства, заснованого на мирному співіснуванні та співпраці різних культурних ідентичностей.

Розмаїття архітектурної спадщини України пов’язує її з такими німецькими містами, як Берлін, Магдебург, Франкфурт, Дессау та Хемніц, а також із багатьма іншими європейськими центрами Neues Bauen 1920-х років – наприклад, Прагою, Брно, Варшавою, Гдинею, Амстердамом і Роттердамом.

Виставка підкреслює, що архітектура та будівельна культура модернізму є видимим проявом спільної європейської спадщини, яку необхідно зберігати, охороняти та – з огляду на сучасні руйнування через війну та часті анти модерністські тенденції серед чиновників – переосмислювати та популяризувати.

За словами учасниці проєкту, дослідниці Світлани Смоленської: “Є надія, що зараз зміниться ставлення української влади, українського суспільства та європейської спільноти до сучасної спадщини України. Її потрібно відновлювати і зберігати. Перед обличчям неминучої втрати ми всі повинні усвідомити її цінність – як загальноєвропейської спадщини, як частини світової культури та її важливість для української ідентичності.”

Цитується з: Журнал Docomomo, № 67, “Multiple Modernities in Ukraine”. https://docomomojournal.com/index.php/journal/issue/view/dj-67/34

Короткий опис частин виставки та учасників (на виставці буде показано 3/6 частин):
triennale-der-moderne.de/2022/modernism-in-ukraine-travelling-exhibition/

Частина 3/6: СПАДЩИНА ФЕРДИНАНДА КАССЛЕРА. Виставкова частина, де Богдан Черкес досліджує внесок єврейських архітекторів у багатокультурний Львів, де було зведено понад 3 000 будівель. Окрему увагу приділено засновнику галицького модернізму, видатному архітектору Фердинанду Касслеру .

Частина 4/6: МОДЕРНІЗМ У ХАРКОВІ. АНСАМБЛЬ ПЛОЩІ СВОБОДИ. Проєкт Світлани Смоленської, присвячений містобудівному ансамблю площі Свободи в Харкові. Центральним об’єктом є комплекс Держпром – найважливіша та найбільш знакова будівля модернізму в Україні, що наприкінці 2024 року зазнала удару російської ракети.

Частина 6/6: ПРОЄКТ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕАТРУ В ХАРКОВІ і організація Міжнародного конкурсу 1930 року. Автор Світлана Смоленська досліджує маловідому подію світового рівня, яка проходила в Україні в період розквіту модернізму в 30-х роках ХХ сторіччя: конкурс на проект Державного Українського Театру масового музичного дійства для Харкова. Про значущість цієї події свідчить близько 100 проектів, надісланих з-за кордону із 9 європейських країн, а також із США та Японії. Конкурс показав, що у 1930-1931 рр. українська архітектурна школа вийшла на світовий рівень. Її молоді представники продемонстрували високий професіоналізм, інноваційність мислення та авангардність розробок в актуальній на той час області багатофункціональних будівель.

Вернісаж: 13 травня 2025 року о 17-00.
Виставка працюватиме в KharkivMediaHUB Gallery з 13 травня по 30 червня 2025 року

Адреса: м. Харків, вул Майдан Свободи, 5 (будівля Держпрому, 5-й підʼїзд)

Час роботи з 10:00 по 18:00 Понеділок – Субота

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Організатори: Галерея ХарківМедіаХабу, ЄрміловЦентр, Культура е. В, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.

Координатори проєкту в Україні: Дмитро Кутовий, Наталія Іванова

Менеджер проєкту: Влад Нікорчук

Куратори: Роберт К. Хубер (BHROX bauhaus reuse / zukunftsgeraeusche GbR), Бен Бушфельд, Пітер Вінтер

Продакшн: Пітер Вінтер (BHROX bauhaus reuse / zukunftsgeraeusche GbR)

Фінансування: Міністерство житлового будівництва та містобудування Німеччини (BMWSB), Управління охорони пам’яток Берліна, Міністерство закордонних справ Німеччини, Kul’tura e.V., Український інститут у Німеччині

Партнери: European Triennial of Modernism (ETOM), DOCOMOMO International, ICOMOS
Співорганізатори: Асоціація міст-партнерів Штегліц-Целендорф, BHROX bauhaus reuse zukunftsgeraeusche GbR, buschfeld.com 050 197 62 29

ЄрміловЦентр

м. Харків, Площа Свободи, 4

(головний корпус ХНУ ім. В.Н.Каразіна, вхід зі сторони Клочківського узвозу)

Часи роботи: Вт-Нд з 12:00 до 19:00

тел: +380501976229

+380577604713

e-mail: yermilovcentre@gmail.com

www.yermilovcentre.org

https://www.facebook.com/YermilovCentre/

https://www.instagram.com/yermilovcentre/

 

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.