Архітектор, колекціонер
Народився в Киеве в 1961 році в родині київської інтелігенції.
Виховувався в атмосфері мистецтва, музики та літератури.
У 12 років потрапив в Дрезденську галерею і тема мистецтва увійшла життя. Я був вражений Сікстинською Мадонною.
Подобалися малюнки діда, сам теж малював. Дід збирав ці малюнки в альбоми, сформувавши ставлення до мистецтва, творчості, як до цінності.
У 70-х поступив В Київський художній інститут (нині НАОМА) на факультет архітектури, що дало поштовх всьому, з чого почалося інше життя. І складно сказати, що вплинуло на формування архітектора і колекціонера більше – живопис, графіка, скульптура чи архітектура. Це був синтез.
Викладали зірки, теорію архітектури – професор Микола Тищенко, історію архітектури – професор Юрій Асєєв, також Лариса Скорик, Мусій Катирнога, Борис Примак, Анатолій Добровольський.
В контексті професіоналізму був всеїдним.
Серйозним моментом для мистецтва був один з Андріївських спусків в 1980-х роках, проводився він тоді в березні, було ще дуже холодно, йшов сніг. Це була неформальна виставка під відкритим небом. Тоді вона була вікном у щось інше. Роботи інсталювалися на обшарпаних стінах старих будинків.
З початком перебудови, перших кооперативів працював робота в одному проектному інституті, не витримав режимного об’єкта з пропусками і перейшов на вільні хліби.
Почав займатися з університетськими друзями розписами, оформленням в Косові, Кишиневі, Сороках. Розписував фасади, санаторії.
Потім поїхав до Польщі.
У 1994-му році зайнявся дизайном інтер’єрів зі своїм колишнім одногрупником, чим займається і досі.
Потім була Америка. Мав будівельний бізнес. Будував приватні будинки.
Повернувся з Америки в кінці 1999-го року, коли художня ситуація в Києві була дуже бурхлива. Познайомився з Аллою Ботанової, – творцем архітектурної критики в Україні, яка тоді працювала в московських виданнях – «Салон» і «Кращі інтер’єри». Вона дала багатьом архітекторам і дизайнерам путівку в життя тим, що розміщувала їх роботи в журналах.
Завдяки Аллі Ботановій відбулося знайомство з Пашею Маковим. Потім познайомився з Олегом Тістолом, відвідував галерею Марата Гельмана на Костьольній, заходив до Карася, де познайомився з Володимиром Будніковим і Владою Ралко.
Перші картини купив на Андріївському узвозі, але серйозне колекціонування почалося з придбання декількох робіт Паші Макова.
2001-2003 – були продуктивними, художники створювали програмні твори, в майстернях скупчилися роботи за 90-х років. Щось з цього купував. Так знакові речі тих років стали основою колекції.
У 2012 році в рамках бієнале сучасного мистецтва в Києві ARSENALE зробив проект «Перспектива». Натхненником проекту був Антон Соломуха.
У 2015 році зробив проект «Вони втомилися» в галереї на 32 Vozdvizhenka Arts House. Це була репліка до покоління, до тих художників, яких цінує і поважає.
Живе і працює в Києві та на Кіпрі.
Подготовка к проекту коллекционера Андрея Супруненко (Киев), развеска работ выставки "Они устали" в галерее 32 Vozdvizhenka Arts House (Киев).
Василий Цаголов (Киев) размышляет на тему выставки “Они устали” (из коллекции Андрея Супруненко).
Коллекционер Андрей Супруненко (Киев) о художнике Никите Кадане (Киев) и его проекте “Журнал “Польша”. Проект Никиты Кадана "Журнал "Польша" экспонировался в "Я Галерее" (Киев) с 08.04 по 27.04 2015 г.
Колекціонер Андрій Супруненко (Київ) про роль колекціонера на вітчизняній арт-сцені, державу і політкоректність.
В рамках выставки из коллекции "Они устали" в галерее 32 Vozdvizhenka Arts House состоялась дискуссия на тему усталости лиц украинского арт-процесса. Участники разговора Андрей Супруненко (Киев), Олег Тистол (Киев), Александр Соловьев (Киев), Павел Маков (Харьков) Виктор Савкив (Киев)
Сегодня в галерее Vozdvizhenka Arts (Киев) стартует проект «ОНИ УСТАЛИ» (работы из коллекции Андрея Супруненко).
Акция к выставке "Они устали" (из коллекции Андрея Супруненко) в галерее 32 Vozdvizhenka Arts House (Киев). В сюжете использован фрагмент вступительной песни к короткометражному фильму "Очередь" Ю.Мамина - режиссёра и автора музыки.