У київській галереї Imagine Point (Київ) триває виставка “Звіробоги”. Текст Анастасії Макарової (Київ).

У виставці взяли участь художники різних поколінь, українські і іноземні живописці, скульптори, графіки. Відібрані для виставки твори датуються періодом з 1990 по 2021 рік.

 

 

 

Як же виникла ідея проєкту “Звіробоги”? Засновники Imagine Point Gallery Олексій та Катерина Добровольські якось зауважили, що у їх власній колекції творів мистецтва дуже багато робіт із різноманітними представниками фауни. Мабуть, є певна причина того, що свідомо чи підсвідомо сучасні художники продовжують звертатися до постатей тварин у своїй творчості.

 

 

Залежно від власного бачення та манери виконання художників, створені ними звірині образи виглядають кардинально по-різному: характери, архетипи, зовнішний вигляд, атрибути. У подальшому концепція була розкрита за участі куратора проєктів галереї Олексія Малиха та художниці Марини Афанасьєвої.

 

 

Звіри у релігійних уявленнях і міфах відіграють величезну роль, відображаючи уявлення різних етносів про світобудову, про своє походження, вони виступають в якості культурних героїв, найчастіше їм приписують надприродні або людські здібності.

 

 

Тварини виступали не лише у ролі творців матеріальної складової світу (наприклад, у східнослов’янському фольклорі деміург це качка, яка створила суходіл з води), але й вважалися тотемічними пращурами. У стародавніх культурах на інтуїтивному рівні люди відчували свою спільність походження з тваринами від єдиного предка, що зовсім недавно отримало підтвердження вчених.

 

У найдавніших пам’ятках образотворчого мистецтва, що відносяться до палеоліту, саме тварини є основним об’єктом зображень.

 

 

Чисельні учасники проєкту “Звіробоги”, а саме Юрій Коваленко, Олександра Кришовська, Петро Лебединець, Василь Татарський, Руслан Тремба, Владислав Шерешевский, Олександр Янович, Анна Іпатьєва, Віктор Гуцу, Ольга Ярова, Владислав Кришовський, Вероніка Чередніченко, Михайло Завальний, Сергкй Біба, Олександр Ляпін, Валентин Гнатовський, Андрій Підлісний, Олександр Богомаз, Володимир Трінцолін, Леонід Бернат, Соломія Чубай, Юрій Клементьєв, Матвій Вайсберг, Ігор Кислий, Олексій Малих, Марина Афанасьєва за допомогою своїх творів також розповіли певні історії так само, як це робили прадавні люди, але використовуючи сучасну мову художнього висловлювання.

 

 

Андрій Підлісний, експериментуючи у 2019 році з незвичним для нього великим форматом і фігуративним зображенням у графіці, створив серію панно, що складається з монументальних алюмінієвих пластин с надрукованими сюжетами: “Мінотавр”, “Гарм” та “Гаруда”.  Задум даного ряду робіт виник під враженням від скульптур товариша і сусіда по майстерні художника Ігоря Селеменєва. Взявши за основу ідею свого друга, Андрій створив цілком самостійні і повноцінні твори, додавши ритмічності, яка властива його авторській графіці.

 

 

“Все почалось з великої роботи “Парадний портрет звіробога”, – розповідає Олександр Богомаз, пастеля якого розміщена на афіші виставки і має назву “9 матерів”. У розмові Олександра з Олексієм Малихом була порушена тема майбутньої виставки “Звіробоги”, яка дуже зацікавила Богомаза і підштовхнула до створення повноцінної серії робіт. Основою стали сюжети різноманітних народів, цивілізацій, континентів. Представниця індуїстського пантеону багатолика Калі у найбільш войовничій і руйнівній своїй формі Самхара Калі стала основою для цілої серії, що складається з десятьох графічних творів. Іконографічний образ Самхара Калі зображує богиню, яка стоїть на трупі і тримає свіжозрізану голову і тарілку для збору стікаючої крові. Тож не дивно, що червоний колір є домінуючим у новій серії робіт Олександра.

 

 

Також можна помітити, що образи, які відтворює автор, дуже схожі на комах, зокрема жуків. Найменших мешканців нашої планети Богомаз перетворює на могутніх божественних створінь, тим самим порушуючи екологічні питання і звертаючи увагу глядача на те, який величезний руйнівний вплив має людська життєдіяльність.

 

 

Зацікавленість життям комах також можна помітити у роботах Олександра Ляпіна, і першопричиною того можуть бути спогади художника ще з дитинства, коли він влітку приїздив у село:

• Світ, який є там у траві, у лісі – неймовірний. Мені подобалось накритись батьківським плащ-наметом, пірнути у двохметрову траву. Спочатку уся живність лякається, розбігається, а потім починає знов збиратися. З’являються усілякі чудовиська, вони жеруть один одного, дзижчать, їдять траву, нектар… А скільки звуків!

 

 

Полотно Влада Кришовського “Seven, Twelve, Six”, яке представлене в експозиції виставки “Звіробоги”, є частиною серії робіт, яка має назву “Boston Dynamics”. У той час, як рóботи з Boston Dynamics прагнуть захопити світ, автор вирушає у вигаданий всесвіт, де відбулась війна, у якій перемогли коні-роботи:

• Тут вони і є панівною цивілізацією. Вони є найголовнішими, можна сказати – божествами. Цей всесвіт можна назвати конячим раєм, коні займаються тим, чим хочуть. Вони отримують величезну насолоду від бігу, змагаються, літають, гуляють, і у той же час не травмуються.

Це невелика алюзія на наш, людський, світ. Колись кінь був головною істотою на землі після людини: він був годувальником, військовою міццю, помічником у господарстві і полюванні. З появою автомобіля коні майже зникли з нашого побуту. Культ вершника замінився культом автовласника. Зараз, на жаль, доля коней дуже сумна.

 

 

Художниця Олександра Кришовська своїми творами “Кіца 3” і “Psinа” продовжила тему всесвіту “Boston Dynamics”, вигаданого Владом Кришовським. Ці роботи з целюлози були вперше представлені на спільній виставці Олександри та Влада.

 

Галерея Imagine Point, м. Київ, Голосіївський пр-т, 86/1, вхід зі двору.

Вівторок-субота, 12:00 – 19:00. Неділя-понеділок – вихідний.

Текст і фото Макарової Анастасії.