Колін Маестраччі, – соціологіня Брюсельського університету (ULB), художник Сергій Якунін (Львів) про ленд-арт резиденцію та учасників проєкту «МІТЄЦ. Реабілітаційний простір». За підтримки  «Українського культурного фонду» 2021 рік.

Сергій, чому ви погодилися брати участь у проекті «МІТЄЦ. Реабілітаційний простір»?

Сергій Якунін: Про війну інформація різна, і здається, що війна десь там, і нас це не стосується. Мене дуже цікавить історія війни, долі людської. У спілкуванні з учасниками проєкту я зіткнувся з такими історіями, що залишитися байдужим до них неможливо.

У нашій повсякденності ми не переживаємо великих подій, а тут люди зіткнулися з тим, що не кожен може витримати. Бачиш на майстер-класі, як вони милуються цим життям, як хочуть щось робити, і це надихає.

 

 

Ви запропонували учасникам тему «Баланс». Чому?

Сергій Якунін: Перш за все в зв’язку з проєктом, так як він пов’язаний з реабілітацією. Усвідомлено запропонував знайти рівновагу в собі, умиротворення, баланс по відношенню до життя, ситуацій. З власного досвіду знаю, коли займаєшся нюансами і балансуванням в мистецтві, то внутрішній спокій ніби осідає у тобі.

Учасники проєкту були захоплені вашим майстер-класом. Як ви вважаєте, чим ленд-арт може допомогти людині в реабілітації?

Сергій Якунін: Як і будь-який вид мистецтва ленд-арт дає можливість роботи з внутрішніми питаннями. Крім того, працюючи з природними матеріалами, прислухаючись до природних вібрації, так званих «білих шумів», на властивості яких вказав відомий геолог Богдан Пилипишин, можна лікувати людей.

 

 

Чи є їх об’єкти цікавими з точки зору тенденцій мистецтва українського ленд-арту?

Сергій Якунін: Беручи до уваги, короткий час в три дні, відпущений на роботу в незнайомому просторі, інтерпретація смислів була на хорошому професійному рівні. Учасники кожен по-своєму впорався із запропонованою темою. Важливо було бачити з якою щирістю були зроблені їхні роботи. Через кожну роботу проступали характер автора і для уважного психотерапевта це були відкриті карти.

 

 

Наприклад, взяти роботу Олени Щербини, Олени Бойко та Юлії Майбороди. Вони звернулися до образу старої української мотанки і задіяли трактор. Учасниці тему дуже свіжо обіграли: несподівано створили контраст важкого іржавого металу і чистоти мотанки. Вони зробили це легко, хоча говорили про важкі речі, і в їхній роботі можна відчути затаєний надлом.

 

 

Кожна людина може займатися ленд-артом, чи для цього потрібна особлива підготовка?

Сергій Якунін: Важливо, на мій погляд, навчитися сформулювати ідею, підібрати відповідні матеріали і досить ясно донести задум глядачеві. У ленд-арт іноді приходять і залишаються на довгі роки люди, які не мають художньої освіти.

Всі роботи – чесні.

Сергій Якунін: Абсолютно.

 

 

Колін, ви спостерігач з боку. Яке враження у вас залишилося від резиденції?

Колін Маестраччі: Вона проходила складно в емоційному плані. На другий день я подумала: дивно, ми на природі, не в місті, простору багато, але все одно є відчуття, що ми знаходимося в тісному світі. Навіть на природі відчувається ця складна атмосфера пережитого учасниками досвіду. Тобто війна залишається з ними, де б вони не були.

Мені здається, що їх роботи – успіх, і думаю, що мистецтво допомагає людині. Якщо говорити про ветеранів, є стереотип, що вони знають тільки війну, а тут люди можуть розкритися в мистецтві, вони контролюють процес створення роботи, який не пов’язаний з війною і їх повсякденним життям. Це важливо, тому що постійно в суспільстві їм кажуть, що ви такі і не такі. Тут же вільна територія мистецтва, де всі рівні – і учасники, і художники, і організатори.

 

 

Сергій Якунін: Коли торкаєшся сфери мистецтва, ти занурюєшся в своєрідну медитацію, і думки, які навантажують тебе в побуті, зникають. Це дуже важливо. Уявляю, які у них громіздкі думки і спогади. Завдання майстер-класу – зупинити цей потік. Коли ти чимось захоплений, у тебе порожня, чиста від зайвих думок голова.

Колін Маестраччі: Згодна, коли учасники проекту працюють, вони про війну забувають, занурюються в процес, який приносить конкретний результат, і вони можуть його пояснити. Це важливо.

 

 

Вони творці свого життя в кожному об’єкті.

Колін Маестраччі: Безумовно.

 

Опис проєкту:

АРТ-ТЕРАПІЯ ВЕТЕРАНІВ АТО / ООС ТА КОЛИШНІХ В’ЯЗНІВ «ДНР / ЛНР»

«МІТЄЦ. РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ПРОСТІР” — інноваційна програма мистецько-психотерапевтичної реабілітації ветеранів АТО / ООС та колишніх в’язнів «ДНР / ЛНР». Над втіленням його у життя працюють команди двох громадських організацій — «МІТЄЦ» та «Львівський психоаналітичний інститут ментального здоров’я».

Впродовж 9 місяців учасники програми беруть участь у 8 майстер-класах із різних видів мистецтва: графіки, живопису, фотографії, кераміки, колажу, ленд-арту, саунд-арту та перформативного танцю. Майстер-класи проводять провідні українські митці: Олексій Аполлонов, Валерій Мілосердов, Сергій Якунін, Олександр Міловзоров, Катерина Свіргуненко, Альона Мамай, Богдан Мороз, Олександр Ляпін. Фінальним акордом проєкту стане створення арт-буку та розробка методики психотерапевтами.

Під час майстер-класів з учасниками програми працюють фахові психотерапевти, психоаналітики. А професійні художники — Сергій Захаров (колишній в’язень «ДНР») та Дмитро Коломойцев (ветеран АТО) ведуть художні щоденники та фіксують арт-терапевтичний процес.

Проєкт реалізується за підтримки «Українського культурного фонду», 2021 рік