Сьогодні (6 червня) о 19.00 в галереї Closer (Київ) відкриття виставки Сергія Сабакаря (Київ).

Експозиція триватиме до 20 червня

Кураторський текст:

“Виставка “За межі” – це створена з серії відеоанімацій просторова інсталяція у чорному виставковому просторі арт-центру Closer.

Матеріалом для анімацій стали відео з вуличних акцій і протестів, що циркулюють у медіапросторі, але найчастіше зафіксовані самими протестувальниками. Кожне відео вже є фрагментом. Але художник вдається до ще більшого абстрагування і фокусується тільки на конретних жестах – жестах насилля. Чи можна зрозуміти протест із такого відео? Чим він є – захистом чи нападом?

Увага художника спрямована на людину в момент здійснення насилля – жбурляння каміння, коктелей Молотова тощо. На екрані видно, що кожен кидок спрямований у сторону – чи є це “ліворуч”, “праворуч”, “вперед”, “назад”? Втім, напрямок один – від себе. І саме акт репрезентації цей напрямок с(по)творює.

За спостереженням зі сторони слідує його репрезентація. З якого боку і як дивиться той, хто передає побачене іншим, приміром, за домогою відео? Автор відбирає, переробляє, спотворює репрезентоване у відео, повертає напрямок. Художник використовує медіа так, як це часто роблять засоби масової інформації. Слідуючи за зображенням, за документальним фрагментом дійсності, він кардинально його змінює.

Фізична (з матеріальністю тілесних відносин) та фактична (з адресатом акту протесту) площини є поза нашим сприйняттям. Глядач відео перебуває в іншій площині, захищений поверхнею, іноді такою, що не дає проникнути в реальність протесту, вникнути у складність ситуації. Отже, побачене стає тільки невеликим подразненням, яке залишає все на своїх місцях.

Медіа – площина реальності, де також мають місце жест, протест, насилля.

Подібні, навіть рівнозначні акти, побачені на відео, не означають рівнозначності ситуацій.

Отже, йдеться не тільки про межі екрану, але й про межі розуміння того, що бачимо на ньому”.

Сергій Сабакарь

Съемка сюжета: Наталья Бентунова, Наталия Катериненко.