EN RU

Євгенія Бєлорусець в The Naked Room

Євгенія Бєлорусець в The Naked Room

21 липня о 19.00

Текст організаторів:

Євгенія Бєлорусець пише прозу. А також знімає на плівку. Обидві ці практики, письмо та фотографія, розгортаються у діалозі, часто навколо однієї теми. Та оприявнюються як складові однієї праці. Ця «праця», якщо розуміти її як справу життя, фокусується на розмові з тими, хто позбавлений голосу та видимості. І в цьому сенсі фотографія та текст виконують одну соціально-політичну функцію. Однак, коли йдеться про завершені твори, Євгенія випрацьовує розрізнення кожної як особливої художньої мови. І навіть присутність тексту та фотографії в одному просторі, на виставці чи у книзі, не створює ефект взаємопояснення, радше навпаки.
Виставка «Живий куточок» в The Naked Room фокусується на вирізненні фотографічного у складному й багатошаровому проєкті Жені про тварин. Бєлорусець створювала серію світлин паралельно дослідженню для книги «Цикл лекцій про сучасне життя тварин», що виходить друком російською в IST publishing та англійською в Isolarii. Сама книжка побудована на співіснуванні текстового та візуального. Вона наслідує середньовічному жанру «книжки островів», путівника для моряків з картографією окремих частин світу та оповіддю про їхню історію, міфи, культуру, клімат тощо. У книжці багато голосів, історій, жанрів, типів мовлення та картинок. Позірна різнорідність не заважає її цілісному сприйняттю. Адже на перший план тут завжди виходить мова: хто б з героїв не промовляв в кожний момент, за ним стоїть Євгенія Бєлорусець, яка пише поетичний твір. Її робота зі структурами й кліше мовлення, та надання їм бравої форми щоразу захоплює своєю віртуозністю. І власне ця майстреність й очужує від автоматичного читання й сприйняття.
Виставка, натомість, принципово мовчазна. Назва «Живий куточок» обіцяє нам затишний та впорядкований простір для взаємодії з привабливо не-людським. Але експозиція, натомість, радше нагадує дитячі кошмари, де відчуття моторошного є цілком конкретним. А образ, що його викликав, абстрактним та принципово не-пізнаваним. Не сірий вовк й не бурий ведмідь, а велике безформне дещо, чи то ніщо.
Приречені бути об’єктами людської діяльності, опису й вивчення, тварини на фотографіях Жені не намагаються бути показаними. У центральній серії експозиції, яку було знято в київській Садибі Нюшаніково (допомога птахам) птахи майже повністю зливаються з тлом. Камера як дисциплінарний інструмент в руках Жені поступається камері як виробнику «технічних зображень». За Вілемом Флюссером, фотографія, на відміну від живопису, малюнку, тексту нічого не «зображує», а лише «візуалізує», тобто унаочнює поверхні. У цьому сенсі фотографія позбавлена глибини й приречена на поверховість. Але водночас фотографія дуже вдало приховує власну поверховість через позірну подібність зображень до «реального світу». Женя, натомість через серію операцій «проявляє» поверховість фотографії й дозволяє їм просто відбивати світло — як відбиває світло стіна позаду них, чи прути клітки перед ними. Фотографія — слід відбитку, відбиток — фотографія сліду.
Євгенія Бєлорусець народилася в 1980 році в Києві. Живе та працює у Києві та Берліні. Бєлорусець отримала магістерську ступінь з літератури у Київському Національному Лінгвістичному Університеті та диплом з документальної фотографії у Фотографічній школі Віктора Марущенка, а також закінчила магістратуру Art in Context Берлінського Університету Мистецтв та навчалася в аспірантському колоквіумі Віденського університета. Бєлорусець спів-заснувала літературно-мистецький журнал «Простори» в 2008 році, а у 2009 стала членом кураторської групи «Худрада».
Виставка створена за підтримки Гете Інституту в Україні.
ГАЛЕРЕЯ ВІДКРИТА ЩОДНЯ, 11—20:00.
Експозиція також доступна до перегляду
в години роботи The Naked Bar, 8—23:00

ВХІД ВІЛЬНИЙ.

Художниця висловлює вдячність наступним організаціям та активістам:
Команда порятунку тварин м. Києва, Kyiv Animal Rescue Group.
Волонтери цієї команди рятують тварин в Києві та Київській області. Часом вони працюють майже цілодобово, з невеликими перервами на сон.
(http://karg.kiev.ua/)
Притулок для диких тварин, ініціятива Наталії Попової.
Приватний притулок, де утримуються знайдені поранені тварини, серед яких леви, ведмеді, хижі птахи, конфісковані з валіз браконьєрів в київському аеропорту. Наталія Попова винайшла унікальний метод ненасильницького тренування коней, який з успіхом впроваджує в своєму кінному клубі «Магнат», новатор-практик в сфері психології тварин та взаємодії між ними.
(https://www.facebook.com/lvitsaYana/)
Садиба Нюшаніково. Допомога птахам, ініціятива Валерія та Ірини Снопко.
Приватний будинок і велика територія навколо нього, де відновлюють сили і повертаються в дику природу птахи, що часто потрапляють до садиби з «Притулку для диких тварин» чи після того, як були знайдені «Командою порятунку тварин».
(https://sos-birds.org/)
Марина Шквиря, вчена, зоолог-консультантка Київського зоопарку та притулків для ведмедів, учасниця публічної кампанії проти використання тварин у циркових виставах. Завдяки багаторічній боротьбі чисельної кількості активістів та організацій, в якій важливу роль зіграла діяльність та позиція Марини, в Україні з 2021 року заборонено використовувати тварин у цирку та розважальних виставах. (https://savewild.org/white_rock_bear_shelter_ua/)
Анна Сокол, засновниця мережі допомоги безпритульним котам, а також проєкту «Псс…шукаєш кошеня?»
(https://www.facebook.com/ann.sokol2/about)

Виставка триватиме по 8 серпня

The Naked Room
Рейтарська, 21

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.