Олена Щербина — учасниця проєкту «МІТЄЦ. Реабілітаційний простір», — про мистецькі майстер-класи. За підтримки  Українського культурного фонду, 2021 рік.

Олено, яким було ваше перше враження від проєкту «МІТЄЦ. Реабілітаційний простір»?

Коли я сюди потрапила, то побачила, те, що тут відбувається, навіть перевищило мої очікування. Коли щось нове зустрічаєш,  це дуже захоплює. Мені не вистачило часу тотально зануритися у проект. Думаю, що це моя помилка, бо коли я йшла не деякі майстер-класи, я до них заздалегідь не готувалася. Я поставила собі у цьому плані мінус.

 

Ви вважаєте, що підготовка до таких заходів є обов’язковою?

Так. Це досвід, і на сьогоднішній день я в цьому абсолютно впевнена. Ми вчимося, і точно знаю, що більше таких помилок допускати не буду. Це наша відповідальність.

Ці майстер-класи вас змінили?

Я вдячна цьому проєкту, бо я зустрілась з дуже цікавими людьми. Я думаю, що ми будемо ще десь перетинатись, спілкуватись. У мене є ідеї відпочинку за кордоном, і я цих людей буду обов’язково туди запрошувати, ми будемо продовжувати наше реабілітаційне спілкування.

 

 

А щодо досвіду від процесу майстер-класів?

Я кайфанула. Коли ми малювали, ти повністю відключаєшся. Виходить в тебе, чи не виходить, але ти ведеш цей процес. Це було для мене зовсім нове. До цього я себе відволікала спортом, дома я в’яжу, а от малювання мене дуже захопило. Я зрозуміла, що є купа речей, де можна відволікатись і ставити свої мізки на місце.

Я, як жирафа, до мене доходить потім, коли я йду додому, працюю над помилками, все переосмислюю. Найбільше мені сподобалася кераміка, графіка і ленд-арт.

 

 

Мистецтво для вас – це що?

Мені здається, це така самореалізація. Це такий захоплюючий процес, в якому ти можеш відкритися, знайти щось нове. Ми ж себе не знаємо і постійно себе відкриваємо. І тут ми знаходимо можливості, свої якісь нові грані, і це цікаво.

Це шлях самопізнання?

І самореалізації. Ми даємо вихлоп своїм внутрішнім емоціям, думкам, можливостям.

 

 

Коли ви робили роботи, спочатку не знали, що саме  будете робити?

Я зовсім не знала.

Чи є момент подиву від того, що у вас вийшло, аналізували чи ти цей процес?

Я завжди дуже скептична до себе людина. Подиву не було. Я робила роботу над помилками. Тепер знаю, що наступного разу, я б підійшла з іншого боку і зробила б дещо інше, і це б було більш масштабніше і цікавіше.

Коли захоплюєшся, головне – не зупинятися. Це цікаво, ти йдеш далі, щось ліпиш, потім ламаєш, ти розумієш, якщо було б більше часу, ти б робила далі інші речі.

 

 

Що ви далі з цим досвідом будете робити? Чи  знадобиться він взагалі?

Однозначно. З приводу ленд-арту, наприклад. У себе на дачі в мене вже виникло декілька ідей, які я реалізую найближчим часом. Кераміка теж. Я дуже люблю свічки та підсвічники, у мене ціла колекція на дачі, і як тільки у мене з’явиться глина, то я знаю, що я з нею робитиму.

 

Опис проєкту:

АРТ-ТЕРАПІЯ ВЕТЕРАНІВ АТО / ООС ТА КОЛИШНІХ В’ЯЗНІВ «ДНР / ЛНР»

«МІТЄЦ. РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ПРОСТІР” — інноваційна програма мистецько-психотерапевтичної реабілітації ветеранів АТО / ООС та колишніх в’язнів «ДНР / ЛНР». Над втіленням його у життя працюють команди двох громадських організацій — «МІТЄЦ» та «Львівський психоаналітичний інститут ментального здоров’я».

Впродовж 9 місяців учасники програми беруть участь у 8 майстер-класах із різних видів мистецтва: графіки, живопису, фотографії, кераміки, колажу, ленд-арту, саунд-арту та перформативного танцю. Майстер-класи проводять провідні українські митці: Олексій Аполлонов, Валерій Мілосердов, Сергій Якунін, Олександр Міловзоров, Катерина Свіргуненко, Альона Мамай, Богдан Мороз, Олександр Ляпін. Фінальним акордом проєкту стане створення арт-буку та розробка методики психотерапевтами.

Під час майстер-класів з учасниками програми працюють фахові психотерапевти, психоаналітики. А професійні художники — Сергій Захаров (колишній в’язень «ДНР») та Дмитро Коломойцев (ветеран АТО) ведуть художні щоденники та фіксують арт-терапевтичний процес.

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду, 2021 рік