EN RU

Я ПРИЙНЯВ СИТУАЦІЮ, ЯК ВОНА Є

Я ПРИЙНЯВ СИТУАЦІЮ, ЯК ВОНА Є

Дмитро Коломойцев (Донецьк-Київ) війну та психотерапію. Проєкт «МІТЄЦ. Реабілітаційний простір». За підтримки  Українського культурного фонду, 2021 рік.

Наскільки стресовою ситуацією для людини є війна?

Там дуже багато всього, весь організм налаштований на виживання.

Чи важко було після повернення з передової адаптуватися у цивільному житті?

Так. У мене була довготривала криза. Іноді купували картини, а так — було безгрошів’я. Це був початок 2016 року. Я  зараз розумію, що дуже добре, що на той період часу у мене не було грошей. Якби грошей було більше, я б просто постарався себе знищити. У нас з Захаровим тоді виникла мета — за допомогою мистецтва реабілітаційні процеси принести на користь собі та українському мистецтву.

Наскільки це було дієвим?

Потенційно можу себе вважати людиною, якій мистецтво допомогло.

Чому мистецтво здатне це зробити?

Тому що ти торкаєшся найважливіших моментів, які тебе переслідують, і за допомогою мистецтва можеш якимось чином їх проявити. Можливо, це сторонній людині не помітно. Я все роблю в форматі коміксу, але є поставлені питання, на які я ще не знайшов відповіді. Для мене — це як ієрогліфи, які потім розкриваються новими змістами.

Цей психологічний стан, коли ти повертаєшся з війни у цивільне життя — безумовно важкий. В такому стані людині дуже складно. Чим держава могла б допомогти  ветерану АТО?

Думаю, нічим взагалі, тому що ти сам береш на себе відповідальність за своє життя. Ти можеш звернутися до алкоголю, думати, що завдяки йому через тиждень все налагодиться, але розумієш, що в тебе є шикарний вибір цим не займатися.

А ти не думав, коли повернувся, про психотерапевтичну допомогу?

Ні. Якби у мене на той момент були гроші — близько двох тисяч доларів, то я б швидше за все поїхав до Індії, в якусь абсолютно божевільну подорож. Побувавши в Індії до війни, потім ставишся простіше до смерті і страшних подій, тому що ти більш знайомий з теорією хаосу, плутанини, божевілля, більше обізнаний в темі життя та смерті.

На твій погляд, чи всім людям, які були на передовій, потрібна психотерапія?

Потенційно це може бути дуже потрібний інструмент. Є різні країни з розвиненим досвідом психотерапії і з розвиненими арміями. Як виявилося в розвинених арміях та суспільствах це потрібно. У нас дещо інша ситуація.

Чи зустрічав ти в Україні психотерапевтів, які реально допомагають ветеранам АТО?

У 2019 му році в Фейсбуці я побачив інформацію, що американський фонд набирає групу з протидії суїцидів серед АТОвників — гаряча лінія 033. Я пішов туди на співбесіду, щоб працювати там, але співбесіду не пройшов, тому що у них була низка підступних запитань, на які я розумію, відповідав не так, як треба. Було багато питань про смерть, а я відповідав весело.

Чи є приклади в твоєму оточенні реальної допомоги психотерапевтів  людям, постраждалим в АТО?

Я близько не стикався, але один мій знайомий командир, у якого на завданні відірвало ногу, і він без ноги і без психологів став бізнес-консультантом. Зробив собі модну ногу, ідентичну натуральній. Думаю, він на якомусь етапі після цієї травми взяв себе в руки і захотів всім довести, що він — сильна людина, бо на те він і командир. Тих, кому допоміг психотерапевт, в моєму оточенні таких немає.

З якими психічними проблемами стикається людина, повертаючись із зони АТО?

Реакція оточуючих на те, що відбувається. В донецькому селі біля передової люди розуміють, що є абсолютно божевільні вороги, називаються вони — Російська Федерація, які можуть просто пульнути в село градом, тому що у якогось прапорщика день народження. Ти потрапляєш в цивільний простір, і тут воно є якесь теларантненьке, а це викликає ого-го який супротив.

А як з цим впорався ти?

На якомусь етапі я прийняв ситуацію, як вона є. По одній з моїх версій  вона йде як по маслу в правильному напрямку — максимально правильному.

Фото: Саня Джант

 

Опис проєкту:

АРТ-ТЕРАПІЯ ВЕТЕРАНІВ АТО / ООС ТА КОЛИШНІХ В’ЯЗНІВ «ДНР / ЛНР»

«МІТЄЦ. РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ПРОСТІР” — інноваційна програма мистецько-психотерапевтичної реабілітації ветеранів АТО / ООС та колишніх в’язнів «ДНР / ЛНР». Над втіленням його у життя працюють команди двох громадських організацій — «МІТЄЦ» та «Львівський психоаналітичний інститут ментального здоров’я».

Впродовж 9 місяців учасники програми беруть участь у 8 майстер-класах із різних видів мистецтва: графіки, живопису, фотографії, кераміки, колажу, ленд-арту, саунд-арту та перформативного танцю. Майстер-класи проводять провідні українські митці: Олексій Аполлонов, Валерій Мілосердов, Сергій Якунін, Олександр Міловзоров, Катерина Свіргуненко, Альона Мамай, Богдан Мороз, Олександр Ляпін. Фінальним акордом проєкту стане створення арт-буку та розробка методики психотерапевтами.

Під час майстер-класів з учасниками програми працюють фахові психотерапевти, психоаналітики. А професійні художники — Сергій Захаров (колишній в’язень «ДНР») та Дмитро Коломойцев (ветеран АТО) ведуть художні щоденники та фіксують арт-терапевтичний процес.

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду, 2021 рік

КУНГФУ ВІД МИСТЕЦТВАКУНГФУ ВІД МИСТЕЦТВАЧОМУ УЧАСНИКИ БОЙОВИХ ДІЙ СТАВЛЯТЬСЯ НЕГАТИВНО ДО ТИХ, ХТО НЕ БУВ НА ВІЙНІ

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.