31 травня у Білій Церкві на оновленому Олександрійському бульварі з’явилося 5 сучасних скульптур з металу – результат проведення Міжнародного симпозіуму скульптури “Interaction”. Про подію розповідають кураторки Валерія Голоскокова та Анна Лєдєнєва.
МІТЄЦ: Як виникла ідея проекту?
Ми вивчали досвід міст різних країн світу, які проводили симпозіуми скульптури та розвивали міський простір через культурні проекти. Аналізували, як культурні проекти впливають на розвиток міського простору, його туристичну й економічну привабливість. В результаті ми сформулювали ідею проведення симпозіуму скульптури для міста Біла Церква і плануємо її продовжувати в інших містах.
В першу чергу це формує сучасний імідж міста, розвиває креативний потенціал, залучає його жителів до взаємодії, збільшує його туристичну привабливість. Як ви знаєте назва цьогорічного симпозіуму – “Взаємодія”. Думаючи над назвою проекту ми не могли й передбачити, який масштаб нас чекає. Уявіть тільки, що в ході проекту до нас щодня підключалися місцеві організації, бізнес і нові люди. Надихаючись, ідеєю і загальним результатом кожен хотів допомогти.
Флоренс Хоффманн, Люксембург, “Зброя масового навчання”, нержавіюча сталь, 2019
До нас приєдналося близько 100 чоловік і кожен з них вніс свій внесок. Культура може змінити місто! Найбільше такі зміни помітні в невеликих містах. Така практика поширена в Європі — театральні, музичні та будь-які інші творчі ініціативи часто переносять зі столиці, що дозволяє невеликим містам розвиватись.
Пласідо Родрігес Боннін, Іспанія, “Стійкість”, сталь, 2019
Ми переконалися, що культурні проекти в малих містах дуже важливі, вони викликають непідробний інтерес, і нас, як організаторів, це надихає на нові ідеї. Відкриємо завісу планів — наступний наш проект буде у Західній Україні. Ми вже переконалися, що на даний момент запит суспільства №1 в Україні — публічні простори.
М. Як відбираються учасники ?
Ми вивчали портфоліо і професійний досвід учасників. Відбір проводився на рівні наданих проектів і концепцій. Оскільки це наш перший симпозіум, ми запросили художників, які мають багатий досвід участі в симпозіумах скульптури, в тому числі світовий досвід. Їх творчість ми активно вивчали перед тим як запросити до участі.
Сергій Баранник, Україна, “Людина, спрямована в майбутнє”, сталь, 2019
Таким чином ми обійшлися без звичного опен-колу, але надалі не виключаємо такої можливості.
Ми будемо раді отримати заявки, здорову критику, адже ми постійно знаходимось в пошуку чогось нового. Зустрічати нових творчих людей, готових до професійної співпраці — велика радість для нашої кураторської групи.
Михайло Левченко, Україна, “Радість”, сталь, 2019
Проект симпозіуму готувався півроку, а пролетів за два тижні. Ми звісно не плануємо зупинятися і в наступному році теж плануємо провести скульптурний симпозіум у відкритому форматі, а також ми отримали декілька пропозицій над якими зараз працюємо.
Культура — це те без чого неможливий розвиток суспільства. На жаль, сучасна культура в Україні — привілей жителів великих міст. Багато невеликих міст переживають економічний спад, але ми на власному досвіді переконалися, що культурні проекти об’єднують людей навколо спільної ідеї, дають натхнення та сили!
Фото: Спартак Добрийранок