Меню

Володимир Будніков у Voloshyn Gallery

23 листопада о 17.00

Текст організаторів:

Персональна виставка «Напис» Володимира Буднікова.

Виставка є презентацію нового циклу живописних робіт Буднікова з однойменною назвою – «Напис».

«Працюючи, я зосередився на обставинах, за яких може відбутися мова, а також на тому, що їй загрожує або перешкоджає. Ба більше, я взявся до «написання», чим наче повернув живопис до його буквальної суті – принципу, згідно з яким мова стає живою, «живим письмом». Напис постає межею між зображенням і наративом, перебуваючи на обох теренах воднораз, оприявнюючи у своїй перспективі те, яким чином абстрактний малюнок тримає зміст».

«Робота художника завжди наражається на мову, мусить мати справу з мовою. Звісно, вона сама і є мовою, тож наражається сама на себе. Написане, за Бойсом, у певному сенсі перетворюється на малюнок. Наслідуючи це слушне твердження, я намалював слова й таким чином повитрушував із них звичний зміст, щоб напис щоразу наново опинявся наодинці з власною формою. Дещо подібне відбувається під час звучання голосу у співі, коли слова важко розібрати не лише через особливості вимови, а й тому, що прив’язаний до них буденний сенс стає неважливим. У музичній мові фраза немовби вивертається навиворіт, сама витягає себе на світло. У музичному звучанні триває обернення слів у сенс через відділяння їх від вербальної оболонки, абстрагування їх від сюжету, до якого їх начебто було міцно вбудовано».

«Мені було важливо зосередитися саме на тривалості написання, на процесі у сенсі progress, як зростання або виходу на поверхню, коли напис викриває себе у плинності. Я сконцентрував увагу на написі як незавершеній дії задля того, щоб зрозуміти, як ведеться слову під час того, коли його кажуть. Власне, у справі спостереження за розвитком власної праці над проєктом я окреслював маршрут між двома потаємними точками задуму та втілення. Між цими двома пунктами перебуває те, що називають процесом художньої праці. Тож я взявся пильнувати вразливе просування думки найбільш небезпечною ділянкою, де вона йде відкритою та незахищеною, оформлюючись. Якщо початкова тема роботи художника є таємницею через свою абстрактність, нереальність, рішення закінчити працю з’являється від розуміння, що робота знов занурюється до таємниці».
Володимир Будніков, фрагменти тексту «Напис»
Канів – Київ, серпень – вересень 2019 р.

Володимир Будніков народився в 1947 році в Києві. У 1965 році закінчив Республіканську художню школу ім. Т. Г. Шевченка. Упродовж 1965–1971 рр. навчався в Київському державному художньому інституті (майстерня академіка Тетяни Яблонської). Із 1975 року – член Національної спілки художників України. Заслужений діяч мистецтв України, професор Національної академії мистецтв України. У 1998 році отримав звання «Художник року» та премію «Золотий перетин» на III Міжнародному Арт-фестивалі в Києві. Роботи Володимира Буднікова є в музеях Києва, Дніпропетровська, Запоріжжя, Чернігова, Бердянська, Сум, а також у публічних та приватних колекціях в Австрії, Німеччині, США, Японії, Франції та країнах Балканського півострова. Живе та працює в Києві.

Виставка проходитиме по 18 грудня.

Voloshyn Gallery
Терещенківська, 13

бачите помилку, пишіть сюди