Меню

Віта Буйвід у ЦСМ JUMP (Полтава)

Поділитися сторінкою

6 вересня о 18.00

Текст організаторів:

Відкриття виставки «Холодне літо», до якої увійшли роботи різних років, об’єднані методом тотальної інсталяції.

Цей метод неймовірно точно демонструє як особисті історії стають своєрідною архітектурою нашого розуміння світу, а також захистом від того, чого ми боїмося і не можемо (або не хочемо) зрозуміти. Інсталяція «Холодне літо» має справу з механізмом розповідання історій, і саме необхідність наративу, без якого складно осмислити наше життя, пов’язує всі роботи в єдине ціле.

«Холодне літо» нагадує «пересменку» в піонерському таборі. Відчуття лихоліття підсилюється навмисною недбалістю і деякою хаотичністю експозиції. Можна припустити, що головним об’єктом є робота «Артек» (2014р.) Смугасті матраци, згорнуті в рулони на металевих ліжках, створюють відчуття тривоги і дійсно можуть розглядатися як смисловий акцент. Але це не зовсім так. Тут немає головних і другорядних творів. Акценти розставляє сам глядач. Для одних це проект «Як я провів літо» (2008р), а для інших — серія «Для зовнішнього застосування» (2014 р) — став таким звичним у наш час камуфляжний паттерн, намальований тілесними рідинами. Вперше буде показаний інтерактивний проект «Дактилоскопія» (2018 р). Глядач не тільки розглядає виставку, а й стає співучасником подій.

За великим рахунком, це експеримент. Використовуючи логіку монтажу і «теорію перекомпозиції» Тимура Новикова, зі своїх ранніх і зовсім нових робіт автор будує власну «об’єктивну реальність», якийсь умовний реалізм, майже історіографію, моментально перетворюється в соціально-політичну міфологію.

Роботи Віти Буйвід базуються на феміністичної традиції. Вона працює не тільки з фотографією і живописом, але залучає до своїх робіт матеріали, які прийнято вважати традиційними жіночими практиками — роботу з текстилем, тістом, консервацією. У роботах автора ми бачимо трансформацію політичного в приватне, і особистого в публічне. «Я не намагаюся зрежисувати глядацьке сприйняття», — говорить автор, «навпаки, глядачеві надається повна свобода власних інтерпретацій».

Дійсно, «людина завжди колекціонує сама себе», — писав Жан Бодріяр в «Системі речей». Звірка ментального архіву глядача з ментальним архівом автора, пошук загального комунікативного коду, а не полемічна хитрість — таким бачиться завдання цього проекту.

Виставка експонуватиметься по 6 жовтня.

Центр сучасного мистецтва JUMP
Монастирська, 3, Полтава

бачите помилку, пишіть сюди