EN RU

ВІЙНУ ХОЧЕТЬСЯ ЗАБУТИ, АЛЕ ПОКИ ЩО НЕ ВИХОДИТЬ

ВІЙНУ ХОЧЕТЬСЯ ЗАБУТИ, АЛЕ ПОКИ ЩО НЕ ВИХОДИТЬ

Олена Щербина, — учасниця проєкту «МІТЄЦ. Реабілітаційний простір», — про війну та цивільне життя. За підтримки  «Українського культурного фонду», 2021 рік.

 

Олено, ви були волонтеркою. Які ваші перші враження від війни?

Я не люблю слова «волонтер», не сприймаю його зовсім. Я була в АТО тому, що це моя громадянська позиція, і враження мої — як у будь-якого громадянина України. На нас напали, ми даємо відсіч і робимо все, що можемо, для перемоги. Я це бачу так. Я кинулась в цей процес, як і всі свідомі люди і про себе тоді не думала.

В АТО добровольцем поїхав мій чоловік. Він служив командиром групи розвідки «Третього полку спецпризначення». Я поїхала до нього, допомагати хлопцям. Мені пощастило на людей. У мене були як тут — свої, так і там — свої. Нового я нічого там не побачила. Це моє середовище. Але життя в АТО — дещо інше. Там все по-справжньому.

 

ВІЙНУ ХОЧЕТЬСЯ ЗАБУТИ, АЛЕ ПОКИ ЩО НЕ ВИХОДИТЬ

 

А коли ви повернулися з АТО в цивільне життя, як сприймалася реальність тут?

В спілкуванні відсіялись певні люди, бо ми стали не розуміти один одного. Але і в АТО я вже не буваю з 2017-го року, тому що це вже зовсім інша війна. Патріоти повернулись, армія стала контрактною — люди на зарплаті, виконують свій обов’язок.

 

ВІЙНУ ХОЧЕТЬСЯ ЗАБУТИ, АЛЕ ПОКИ ЩО НЕ ВИХОДИТЬ

 

Але ви перенесла свою діяльність на війні в мирне життя. 

Війна мене не відпускає. Я хочу постійно від неї десь сховатися, але так складається, що працюю я зараз теж в реабілітаційному Центрі для атовників.

Як ви вважаєте, чи потрібна вам психотерапевтична допомога?

Так, дуже. Мені дуже сподобалася розмова психотерепевткою Роксоляною Федець, яка тестувала нас. Видно, що вона – фахівець, ми з нею на одній хвилі. Півтори години нашого спілкування було дуже класним. Якщо чесно, я розраховувала, що вона буде у нас в проекті, і ми будемо спілкуватися далі, і дуже засмутилася, коли взнала, що її не буде.

 

ВІЙНУ ХОЧЕТЬСЯ ЗАБУТИ, АЛЕ ПОКИ ЩО НЕ ВИХОДИТЬ

 

Так, як вона оцінювала мене, так само я оцінювала її, як фахівця. Досвід у мене є спілкування з психотерапевтами, з психологами є. Роксоляна — людина на своєму місці, яка знає, де промовчати, де натиснути, де тебе трохи відкрити, і тобі хочеться відкриватися, спілкуватися. Якби у мене була змога далі спілкуватися з Роксоляною, я б змогла з нею і відкритися, і від неї взяти те, що мені треба, а вона, я відчуваю, змогла б мені це дати.

Які задачі психотерапевт мусить виконувати?

Для мене найголовніше — не нашкодити в нашій ситуації. Коли ти починаєш з перших хвилин довіряти людині, коли ти можеш своє, особисте їй довірити. Це тонкі речі, коли ти можеш довіритися, і відчуваєш, що людина тебе почує. Є зворотній зв’язок. Це дуже важливо.

 

ВІЙНУ ХОЧЕТЬСЯ ЗАБУТИ, АЛЕ ПОКИ ЩО НЕ ВИХОДИТЬ

 

Про що ви мрієте?

Про прості, людські речі, як кажуть — просте українське щастя. Хочеться, щоб війна скінчилася. Для мене цей період — невеличкий клаптик мого життя, про який згадувати неприємно. Я хочу жити далі. Я багато подорожувала до війни, жила сімейним життям, як всі нормальні люди, хочу так жити і далі: ходить на мистецькі заняття, займатись спортом, їздити за кордон, щоб було здоров’я.

 

ВІЙНУ ХОЧЕТЬСЯ ЗАБУТИ, АЛЕ ПОКИ ЩО НЕ ВИХОДИТЬ

 

Війна заважає реалізовувати ці бажання?

Її наслідки — звісно. Стабільності ж у нас немає. Всім нам вона заважає. Ми не можемо нічого планувати, війну хочеться забути, але поки що не виходить.

 

Опис проєкту: 

АРТ-ТЕРАПІЯ ВЕТЕРАНІВ АТО / ООС ТА КОЛИШНІХ В’ЯЗНІВ «ДНР / ЛНР»

«МІТЄЦ. РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ПРОСТІР” — інноваційна програма мистецько-психотерапевтичної реабілітації ветеранів АТО / ООС та колишніх в’язнів «ДНР / ЛНР». Над втіленням його у життя працюють команди двох громадських організацій — «МІТЄЦ» та «Львівський психоаналітичний інститут ментального здоров’я».

Впродовж 9 місяців учасники програми беруть участь у 8 майстер-класах із різних видів мистецтва: графіки, живопису, фотографії, кераміки, колажу, ленд-арту, саунд-арту та перформативного танцю. Майстер-класи проводять провідні українські митці: Олексій Аполлонов, Валерій Мілосердов, Сергій Якунін, Олександр Міловзоров, Катерина Свіргуненко, Альона Мамай, Богдан Мороз та ін. Фінальним акордом проєкту стане створення арт-буку та розробка методики психотерапевтами.

Під час майстер-класів з учасниками програми працюють фахові психотерапевти, психоаналітики. А професійні художники — Сергій Захаров (колишній в’язень «ДНР») та Дмитро Коломойцев (ветеран АТО) ведуть художні щоденники та фіксують арт-терапевтичний процес.

КУНГФУ ВІД МИСТЕЦТВАКУНГФУ ВІД МИСТЕЦТВАКУНГФУ ВІД МИСТЕЦТВА

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.