EN RU

ВІЙНУ ХОЧЕТЬСЯ ЗАБУТИ, АЛЕ ПОКИ ЩО НЕ ВИХОДИТЬ

ВІЙНУ ХОЧЕТЬСЯ ЗАБУТИ, АЛЕ ПОКИ ЩО НЕ ВИХОДИТЬ

Олена Щербина, — учасниця проєкту «МІТЄЦ. Реабілітаційний простір», — про війну та цивільне життя. За підтримки  Українського культурного фонду, 2021 рік.

 

Олено, ви були волонтеркою. Які ваші перші враження від війни?

Я не люблю слова «волонтер», не сприймаю його зовсім. Я була в АТО тому, що це моя громадянська позиція, і враження мої — як у будь-якого громадянина України. На нас напали, ми даємо відсіч і робимо все, що можемо, для перемоги. Я це бачу так. Я кинулась в цей процес, як і всі свідомі люди і про себе тоді не думала.

В АТО добровольцем поїхав мій чоловік. Він служив командиром групи розвідки «Третього полку спецпризначення». Я поїхала до нього, допомагати хлопцям. Мені пощастило на людей. У мене були як тут — свої, так і там — свої. Нового я нічого там не побачила. Це моє середовище. Але життя в АТО — дещо інше. Там все по-справжньому.

 

ВІЙНУ ХОЧЕТЬСЯ ЗАБУТИ, АЛЕ ПОКИ ЩО НЕ ВИХОДИТЬ

 

А коли ви повернулися з АТО в цивільне життя, як сприймалася реальність тут?

В спілкуванні відсіялись певні люди, бо ми стали не розуміти один одного. Але і в АТО я вже не буваю з 2017-го року, тому що це вже зовсім інша війна. Патріоти повернулись, армія стала контрактною — люди на зарплаті, виконують свій обов’язок.

 

ВІЙНУ ХОЧЕТЬСЯ ЗАБУТИ, АЛЕ ПОКИ ЩО НЕ ВИХОДИТЬ

 

Але ви перенесла свою діяльність на війні в мирне життя. 

Війна мене не відпускає. Я хочу постійно від неї десь сховатися, але так складається, що працюю я зараз теж в реабілітаційному Центрі для атовників.

Як ви вважаєте, чи потрібна вам психотерапевтична допомога?

Так, дуже. Мені дуже сподобалася розмова психотерепевткою Роксоляною Федець, яка тестувала нас. Видно, що вона – фахівець, ми з нею на одній хвилі. Півтори години нашого спілкування було дуже класним. Якщо чесно, я розраховувала, що вона буде у нас в проекті, і ми будемо спілкуватися далі, і дуже засмутилася, коли взнала, що її не буде.

 

ВІЙНУ ХОЧЕТЬСЯ ЗАБУТИ, АЛЕ ПОКИ ЩО НЕ ВИХОДИТЬ

 

Так, як вона оцінювала мене, так само я оцінювала її, як фахівця. Досвід у мене є спілкування з психотерапевтами, з психологами є. Роксоляна — людина на своєму місці, яка знає, де промовчати, де натиснути, де тебе трохи відкрити, і тобі хочеться відкриватися, спілкуватися. Якби у мене була змога далі спілкуватися з Роксоляною, я б змогла з нею і відкритися, і від неї взяти те, що мені треба, а вона, я відчуваю, змогла б мені це дати.

Які задачі психотерапевт мусить виконувати?

Для мене найголовніше — не нашкодити в нашій ситуації. Коли ти починаєш з перших хвилин довіряти людині, коли ти можеш своє, особисте їй довірити. Це тонкі речі, коли ти можеш довіритися, і відчуваєш, що людина тебе почує. Є зворотній зв’язок. Це дуже важливо.

 

ВІЙНУ ХОЧЕТЬСЯ ЗАБУТИ, АЛЕ ПОКИ ЩО НЕ ВИХОДИТЬ

 

Про що ви мрієте?

Про прості, людські речі, як кажуть — просте українське щастя. Хочеться, щоб війна скінчилася. Для мене цей період — невеличкий клаптик мого життя, про який згадувати неприємно. Я хочу жити далі. Я багато подорожувала до війни, жила сімейним життям, як всі нормальні люди, хочу так жити і далі: ходить на мистецькі заняття, займатись спортом, їздити за кордон, щоб було здоров’я.

 

ВІЙНУ ХОЧЕТЬСЯ ЗАБУТИ, АЛЕ ПОКИ ЩО НЕ ВИХОДИТЬ

 

Війна заважає реалізовувати ці бажання?

Її наслідки — звісно. Стабільності ж у нас немає. Всім нам вона заважає. Ми не можемо нічого планувати, війну хочеться забути, але поки що не виходить.

 

Опис проєкту: 

АРТ-ТЕРАПІЯ ВЕТЕРАНІВ АТО / ООС ТА КОЛИШНІХ В’ЯЗНІВ «ДНР / ЛНР»

«МІТЄЦ. РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ПРОСТІР” — інноваційна програма мистецько-психотерапевтичної реабілітації ветеранів АТО / ООС та колишніх в’язнів «ДНР / ЛНР». Над втіленням його у життя працюють команди двох громадських організацій — «МІТЄЦ» та «Львівський психоаналітичний інститут ментального здоров’я».

Впродовж 9 місяців учасники програми беруть участь у 8 майстер-класах із різних видів мистецтва: графіки, живопису, фотографії, кераміки, колажу, ленд-арту, саунд-арту та перформативного танцю. Майстер-класи проводять провідні українські митці: Олексій Аполлонов, Олена Придувалова, Валерій Мілосердов, Сергій Якунін, Олександр Міловзоров, Катерина Свіргуненко, Альона Мамай, Богдан Мороз та ін. Фінальним акордом проєкту стане створення арт-буку та розробка методики психотерапевтами.

Під час майстер-класів з учасниками програми працюють фахові психотерапевти, психоаналітики. А професійні художники — Сергій Захаров (колишній в’язень «ДНР») та Дмитро Коломойцев (ветеран АТО) ведуть художні щоденники та фіксують арт-терапевтичний процес.

КУНГФУ ВІД МИСТЕЦТВАКУНГФУ ВІД МИСТЕЦТВАЧОМУ УЧАСНИКИ БОЙОВИХ ДІЙ СТАВЛЯТЬСЯ НЕГАТИВНО ДО ТИХ, ХТО НЕ БУВ НА ВІЙНІ

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.