EN RU

Відкриття Музею модернізму (Львів)

Відкриття Музею модернізму (Львів)

5 травня о 16.00


Текст організаторів:

Музей модернізму – нова експозиційна локація Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького. У 7-ми залах новоствореного музею розгорнута ретроспектива львівського мистецтва, що візуалізує світогляд модернізму: від перших ранньомодерних експериментів у руслі техногенного прогресу – до рафінованих прикладів естетики пізнього структуралізму, з його акцентами на переосмисленні давніх культур та космогонізмі.

Розпочинає експозицію зал історичного авангарду та високого модернізму: мистецтво 1914–1939-х рр., що радикально протистояло відтворенню реальної дійсності, йшло поряд із розвитком науково-технічного прогресу, надихалося політичними ідеологіями та суперечило їм.

Інший розділ експозиції розповідає про екзистенційну чутливість повоєнного суспільства та стан соціального відчуження львівських інтелектуалів у добу тоталітарного пресингу 1939–1953-х рр. Тут вперше системно представлено різновиди тактильної абстракції та раннього структуралізму в авторстві Карла Звіринського та митців його “герметичного кола”.

Наступний зал розкриває феномен Євгена Лисика – унікального модерного сценографа та митця екзистенціаліста. У залі експоновані унікальні ескізи його сценічних рішень та авторська великоформатна графіка 1960–1980-х років.

Четвертий зал присвячений постіндустріальному бунту львівських нонконформістів. Авторські серії творів Любомира Медвідя 1967–1968 рр., Івана Остафійчука 1972–1974 рр., Романа Жука 1973–1974 рр., композиції Романа Петрука 1970-х рр. – виявляють рефлексію на глобальні соціальні зрушення другої половини ХХ ст.

У творах відстежуються впливи європейських течій: дадаїзму, сюрреалізму та неоекспресіонізму.

У п’ятому залі представлено масштабне явище “львівського неоавангарду”. Нетривалий період 1962–1975 рр. характеризується поверненням модерної стилістики у львівське мистецтво завдяки “хрущовській відлизі” та новому ідеологічному курсу офіційного мистецтва середини 1970-х під видом “радянського модернізму” та “суворого стилю”.

Наступна частина експозиції експонує твори завершальної фази модерної естетики з її акцентами на структуралізмі, космогонічній тематиці та медитативних формах безпредметних образів.

Останній зал демонструє перехідну добу між львівським модернізмом та постмодернізмом. Твори Мирослава Ягоди, Романа Жука, Ростислава Лаха, Андрія Сагайдаковського – розкривають явище антисоціального відчуження та екзистенційного крику, близького до західного означення “трансавангарду”.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
Миколи Коперника, 15, Львів

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.