EN RU

В СТУДІЇ ВІКТОРА ВОЛОДЬКА


Художник Віктор Володько  (Полтава) про самооцінку, живопис та задоволення. Сюжет створено за підтримки  «Українського культурного фонду» 2020 рік.

Віктор Володько в сюжеті про:

00.09-01.36

Коли я навчався в інституті, треба було приносити домашні роботи, і коли я показував свої, мене лаяли і говорили, що так писати не треба, так не можна. Я зрозумів, що більше це кафедрі живопису показувати не буду, але буду продовжувати те, що я роблю. Мені було цікаво писати «відсебеньки», тобто те, що я хотів. Це був 1979-й рік.

02.04-02.16

Найголовніше, щоб всередині самого себе було схвалення, тобто я знаю, що я роблю, і я від цього отримую задоволення. Я був задоволеним — це було найголовніше.

03.01-03.22

Друга половина 80-х під час Перебудови — це час пошуку та час помилок.

03.54-04.49

Коли людина сита, її не треба питати чи сита вона. Людину не треба питати, лягти їй поспати або ще не спати. Людина сама знає, що робити. Так само і в живописі — це внутрішнє почуття: це я хочу робити, це — не хочу робити. Це мене приваблює, я бачу, що тут я можу себе реалізувати, я малюю і наповнюю світ роботи, я задоволений. Задоволений — значить робота відбулася.

В СТУДІЇ ВІКТОРА ВОЛОДЬКА

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.