Василь Рябченко (Одеса) про країну, критику та Одесу. За підтримки “Українського культурного фонду”.

Василь Рябченко у сюжеті про: 

 

00.21-00.48

Коли ми проводили виставки в Одесі, прийшла журналістка з питанням: «Чому у вас все таке потворне мистецтво, для чого ви це робите?». Я сказав, що про потворність не йдеться, це так художник реагує на те, як ви до нього ставитеся.

 

01.15-01.57

Я взагалі безконфліктна людина. Моя орієнтація — це безконфліктність. Але якщо мене дістають, я стаю дуже досвідченим бійцем, і тоді проявляється моя впертість. Я стаю іноді навіть безжальним. Але мене треба до цього стану довести, а це — важко.

 

02.20-02.33

Мені б хотілося вирішувати зовсім інші проблеми, ніж займатися критичним мистецтвом в різних формах і проявах.

 

03.25-04.18

Я знову повертаюся до чесного художника. Якщо він любить пейзажний живопис — прекрасно! Нехай займається пейзажним живописом, але не займається кон’юнктурою в ньому. Нехай говорить своєю мовою про те у пейзажі, що він відчуває. Будь-який жанр і будь-яка тема не є неактуальними. Потрібна чесність, тому що вона створює художника, незалежно від напрямку його діяльності.

 

04.43-04.58

Я не люблю революції. Вони нічого доброго не приносять. Я за еволюцію, але абсолютну свободу в цій еволюції.

 

Василь Рябченко