EN

Українські музиканти створили мистецьку роботу про звукові досвіди війни і стрімитимуть її в прямому ефірі

5 листопада відбудеться подія «Звукові ландшафти. Слухання» — онлайн-презентація колективної звукової роботи українських митців і музикантів, створеної в рамках лабораторії «Земля повернення, земля турботи».

Текст організаторів:

Протягом дня учасники в прямому ефірі будуть стрімити звуки, які позначають для них особисті досвіди війни у різних місцях України.

Трансляції розпочнуться на сторінці https://acousticommons.net/listen/land-to-return об 11:00 за київським часом. До початку ефіру за цим посиланням можна переглянути архівні роботи митців. Також у цей день відбудеться радіозустріч з кураторською командою проєкту.

ЛАЙНАП ПОДІЇ

11.00–13.00

Віктор Константінов
Одеса

Віктор Константінов — музикант-самоук з Одеси, який працює під псевдонімом Polje. Для створення своєї музики він використовує грувбокс, семплер, синтезатори, гітару, кларнет, вокал, філд-рекординги та програмне забезпечення Ableton. У травні цього року на лейблі «система | system»
вийшов дебютний лонгплей Віті «Kombinezon». А у вересні він запустив власний лейбл звукозапису «Liky Pid Nohamy».

Під час свого стріму він пройдеться воєнною Одесою, рефлексуючи точки української ідентичності в мультикультурному місті. У програмі — поїздка на «очеретяному» трамваї, заснований в середині XVIII століття Цвинтар Сотниківської Січі, Одеський національний художній музей, Алея зірок біля Оперного театру та будинок, у якому Віктор знайшов прихисток у перші місяці війни і в якому у 1917–1918 роках жили діячі УНР Іван і Юрій
Липа.

«У 2022 році я вперше в житті побачив літню Одесу майже без туристів, — каже митець. — Війна змінила моє звукосприйняття міського простору: усюди тепер панує тривожна тиша, а зазвичай дискомфортні шуми заторів, юрби та аудіосміття стали меланхолійним спогадом».

13.00–14.00

Ксенія Янус
селище Середнє, Закарпаття

Ксенія Янус — мисткиня, музикантка та музична журналістка родом із Донецька. Вона є співзасновницею мікролейблу Nava Records та учасницею
кількох гуртів — DIY-постпанк-мінімал-сінт Dahau Holidays та експериметального індастріал-проєкту «Климентово поле». Нині Ксенія мешкає в Ужгороді. Це місто стало прихистком для неї вже вдруге: у 2014-му вона переїхала сюди з рідного Донецька, а в 2022-му — з Одеси. Її звукові стріми  рефлексують досвід переміщення, тривалі пошуки безпеки та спокою.

У суботу Ксюша підключиться з локації Середнянського замку на Закарпатті, що нині стоїть у руїнах. Це середньовічна оборонна споруда, що
знаходилася в епіцентрі австро-турецьких та австро-угорських війн і мала різних володарів, а зі зміною епох залишилася закинутою посеред
новозбудованих приватних будинків — на лузі, де пасуться кози: «Замок, навколо якого колись точились битви, народжувались та занепадали
імперії, тепер стоїть у руїнах. Та навіть зараз, на етапі повільного занепаду, у дивному сусідстві замкових руїн та пасторальних пейзажів сьогодення
відчувається щось величне та життєствердне».

14.00–17.00

Іван Скорина
Київ

Іван Скорина — митець та електронний музикант з Києва. Його творчість первинно зумовлена інтересом до постклабу, індастріалу, нойзу та інших
форм експериментування в сучасній музиці останніх десятиліть. Дебютний концептуальний мініальбом Івана «damage» вийшов на чеському лейблі
Gin&Platonic у 2019 році.

Cвій стрім Іван присвячує пам’яті Романа Ратушного — громадського діяча, активіста та добровольця, який загинув у червні у віці 24 років,
захищаючи Україну. Іван пройде шляхом від Майдану Незалежності, де він вперше побачив Романа під час Революції гідності, до Байкового кладовища:
«У суботу, 5 листопада, я понесу квіти до могили Романа Ратушного. Пройду його шляхом — від того самого місця на Майдані, де він сказав ті доленосні слова, до Байкового кладовища, де він лежить зараз. Але шлях Романа не закінчується тут. Він продовжується в нас усіх. Тих, хто живе завдяки таким, як він».

15.00–22.00

Ксенія Щербакова
Львів

Ксенія Щербакова — мультимедійна художниця, перукарка, дизайнерка одягу та музикантка з Києва. Зараз вона працює над чотирма основними
проєктами: спільна студія вимушених переселенців «ОСРЗ-4», перформативна перукарня «райський рай», треш-ательє circulation of
infernation, а також її новий музичний проєкт — vixiii.

5 листопада Ксенія поділиться звуками фестивалю DIY-культури «Чверть» — першого для неї та музикантів-однодумців з початку
повномасштабного вторгнення. До лютого Ксенія була частиною спільноти митців, які працювали на колишньому Одеському судноремонтному заводі на березі моря. Після цього на них чекав досвід переїзду до Львова і пошуки нової майстерні, що нині працює як простір для переміщених митців
«ОСРЗ-4».

На думку Ксюші, зруйновані зв’язки з фізичним середовищем стають підґрунтям для методів DIY: «Цей стрім — про кожного артиста_ку та
учасника_цю, про їхній досвід роботи після повномасштабного вторгнення. Багато хто з нашої спільноти змінив свій рід діяльності: більшість волонтерять, інші намагаються ретранслювати свій досвід війни й тим самим допомогти собі та іншим пережити його».

18.00–19.00

розмова з україно-британською кураторською командою проєкту
мова — англійська

22.00–23.40

Максим Іванов
Дніпро

Максим Іванов — академічний музикант з Кривого Рога, флейтист, композитор і диригент. Нині він живе у Дніпрі, навчається в Дніпропетровській
музичній академії та працює викладачем у музичній школі. У своїй роботі Максим порушує тему людської самотності в суспільстві, деструкції та пошуку
сенсу в дрібницях.

Цієї суботи під час кімнатного концерту Максим рефлексуватиме наслідки ізоляції, що є частиною життя в умовах воєнного стану: «Тільки в
цій гнітюче-мертвій тиші я почуваюся в безпеці. Я сиджу на брудній холодній підлозі у своїй темній квартирі і працюю над камерним концертом. Концертом настільки камерним, що він вміщує в себе лише одну людину. Людину, яка виконує цей концерт лише для себе».

Про проєкт:

Звукова робота є результатом воркшопу, який відбувся в межах лабораторії «Земля повернення, земля турботи» у співпраці з організаціями SoundCamp та Acoustic Commons. Разом із ними українські митці та музиканти вивчали можливості стріму та досліджували, як спроба розділити з іншими звукове середовище допомагає долати дистанції та відчуття ізоляції. А також як архів звуків може стати памʼяткою ландшафтів, які ми втрачаємо.

«Земля повернення, земля турботи» — це лабораторія мистецьких досліджень про досвіди війни. У ній українські художники та художниці, які від початку повномасштабного вторгнення перебували в Україні, досліджують зміни у власному житті та навколишньому середовищі, а також шукають способи осмислення війни.

Учасники — Пьотр Армяновський, Ася Баздирєва, Катерина Бучацька, Максим Іванов, Віктор Константінов, Андрій Рачинський і Даніїл Ревковський, Іван Скорина, Ксенія Щербакова, Ксенія Янус.
Кураторки — Наталка Ревко, Оксана Довгополова, Катерина Семенюк
Організатори — Музей сучасного мистецтва Одеси, платформа культури памʼяті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, громадська організація «Слушні речі», мистецький кооператив Soundcamp.

Лабораторію мистецьких досліджень про досвіди війни «Земля повернення, земля турботи» підтримано Британською Радою в межах Сезону культури Велика Британія/Україна «Сценарії майбутнього».

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.