EN RU

У КОЖНОГО СВОЯ ЗВИЧКА ПЕРЕЖИВАТИ ВАЖКІ ПОДІЇ

У КОЖНОГО СВОЯ ЗВИЧКА ПЕРЕЖИВАТИ ВАЖКІ ПОДІЇ

Марина Телепньова (Донецьк-Київ) про вплив мистецтва на стан людини. Проєкт «МІТЄЦ. Реабілітаційний простір». За підтримки  Українського культурного фонду, 2021 рік.

Марино, яке враження у вас було від проєкту, коли ви до нього приєдналися?

Мені дуже сподобався формат цих творчих зборів, зустрічей, тому що це не майстер-класи, а така вільна творчість. Це дуже класно для будь-якої людини, не важливо – постраждала вона від війни чи ні.

Дуже цікаво на майстер-класах відкривати для себе людину наново. Ти приходиш, бачиш людину, у тебе якийсь образ складається щодо неї. Потім, коли дивишся на її творчу роботу,  ця людина розкривається по-іншому. Ми в соціумі звикли надягати маски, вибудовувати якісь образи, але коли будь-яка людина починає робити щось творче, без жорстких рамок, ти ніби бачиш її душу.

 

У КОЖНОГО СВОЯ ЗВИЧКА ПЕРЕЖИВАТИ ВАЖКІ ПОДІЇ

На майстер-класі Олексія Аполлонова (живопис)

 

До того ж, коли ти виключаєшся від якихось умов і знаходишся на вільному просторі, це дає поштовх до творчості. Також важливим є те, що ти ходиш в групу людей, час спливає, і ти навіть не помічаєш цього. Група щось робить, ти заражаєшся її настроєм, починаєш також щось робити, виникають якісь ідеї… На людину це непогано впливає в моральному плані, бо вона в такій ситуації відключається від побутових питань.

Ви кажете, що була вільна творчість, але і на графіці, і на живопису були певні завдання, які пропонували майстри.

Але не було якихось жорстких умов. Ти розумієш, що є тренер — людина, в якої ти можеш спитати поради, бо це людина, яка знається на своєму фаху. Якщо у тебе виникає ідея, ти не знаєш, як її реалізувати, у майстра можна завжди спитати поради. Це надихає.

Коли мене заганяють в жорсткі рамки, у мене пропадає бажання щось робити. Я – людина слухняна, тому буду робити, що мені скажуть, але це буде вже нудно. Мені не буде це приємно.

 

У КОЖНОГО СВОЯ ЗВИЧКА ПЕРЕЖИВАТИ ВАЖКІ ПОДІЇ

На майстер-класі Олександа Ляпіна (колаж-монтаж)

 

Майстер-клас з колажу мені дуже сподобався. Я собі по-іншому уявляла колаж. Він для мене виявився важкою штукою, бо щоб щось гарне вийшло, треба поміркувати, тобто треба реально увімкнути мозок, подумати, і тоді може вийти щось нормальне.

Мені сподобався формат цього майстер-класу. Олександр Ляпін розповів нам історію колажу, і це важливо. Тому що всі собі уявляють щось про колаж, що це модна така тема, але історію, як все почалось, звідки ноги ростуть – ніхто не знав.

 

У КОЖНОГО СВОЯ ЗВИЧКА ПЕРЕЖИВАТИ ВАЖКІ ПОДІЇ

На майстер-класі Богдана Мороза (саунд-арт)

 

З приводу майстер-класу музичного, то він був більш психотерапевтичний в плані того, що нас не навчали там співати, теорії не було загалом, а це було як медитація. Коли я туди йшла, то не уявляла, що це буде. Ми думали, що співатимемо, а займалися, зовсім іншими речами — перформативними практиками.

Ви з Сергієм Захаровим пережили страшні події його полону, ці майстер-класи впливають на переосмислення цього досвіду?

У кожного своя звичка переживати важкі події. Ти з цим живеш, але не думаєш про це кожен день… Наприклад, я не думаю. Якщо щось було, воно стирається, забувається і залишається як досвід, як математика. На духовному рівні, воно в мене не болить кожен день, і я навіть не дуже люблю заглиблюватися в ці події, згадувати, ностальгувати в негативному сенсі, кожен раз переживати їх наново. Я не бачу в цьому сенсу. Я нормально себе почуваю, все зараз у мене добре і прекрасно.

Мені сподобався цей проєкт і майстер-класи саме тим, що програма розкриває для людини якісь нові межі. Людина, яка починає робити щось творче, навіть не здогадується про свої можливості, вона їх відкриває, дивується, що так може. Такі штуки важливі і корисні для будь-кого.

Якщо замислюватися над тим, що пережила я, то це моральний стрес, коли ти розумієш, що твоя рідна людина може просто зникнути, і ти її ніколи вже не побачиш. На той час це була задача, яку треба було вирішувати. Коли ти цю проблему вирішуєш, вона перестає бути проблемою. Проблеми нема – печалі також.

 

У КОЖНОГО СВОЯ ЗВИЧКА ПЕРЕЖИВАТИ ВАЖКІ ПОДІЇ

На майстер-класі Олексія Аполлонова (живопис)

 

У проекті є люди, які не можуть так зробити, як я, на них інакше відобразилися події, вони щось бачили таке, що залишається назавжди, і це важче пережити.

Я спостерігаю за учасниками групи, у мене болить серце за них, бо їм важко пережити втрати. Я ставила себе на місце людини, і у мене виникав контакт з цією людиною, емоціональний зв’язок. Мені цікаво, спілкуватися з людьми, які цей досвід не можуть просто відкласти в сторонку в коробочку, вони живуть з цим, і це мені теж дає певний досвід.

 

Опис проєкту:

АРТ-ТЕРАПІЯ ВЕТЕРАНІВ АТО / ООС ТА КОЛИШНІХ В’ЯЗНІВ «ДНР / ЛНР»

«МІТЄЦ. РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ПРОСТІР” — інноваційна програма мистецько-психотерапевтичної реабілітації ветеранів АТО / ООС та колишніх в’язнів «ДНР / ЛНР». Над втіленням його у життя працюють команди двох громадських організацій — «МІТЄЦ» та «Львівський психоаналітичний інститут ментального здоров’я».

Впродовж 9 місяців учасники програми беруть участь у 8 майстер-класах із різних видів мистецтва: графіки, живопису, фотографії, кераміки, колажу, ленд-арту, саунд-арту та перформативного танцю. Майстер-класи проводять провідні українські митці: Олексій Аполлонов, Валерій Мілосердов, Сергій Якунін, Олександр Міловзоров, Катерина Свіргуненко, Альона Мамай, Богдан Мороз, Олександр Ляпін. Фінальним акордом проєкту стане створення арт-буку та розробка методики психотерапевтами.

Під час майстер-класів з учасниками програми працюють фахові психотерапевти, психоаналітики. А професійні художники — Сергій Захаров (колишній в’язень «ДНР») та Дмитро Коломойцев (ветеран АТО) ведуть художні щоденники та фіксують арт-терапевтичний процес.

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду, 2021 рік

КУНГФУ ВІД МИСТЕЦТВАКУНГФУ ВІД МИСТЕЦТВАЧОМУ УЧАСНИКИ БОЙОВИХ ДІЙ СТАВЛЯТЬСЯ НЕГАТИВНО ДО ТИХ, ХТО НЕ БУВ НА ВІЙНІ

 

 

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.