EN RU

Цифрова колекція миколаївського художнього музею

Цифрова колекція миколаївського художнього музею

Текст організаторів:

У Миколаєві оцифрували 302 порцелянових експоната художнього музею.

У Миколаєві презентували результати проєкту з оцифрування фарфору кінця XVIII – XX ст. з колекції Миколаївського художнього музею ім. В.В. Верещагіна. Також публіці представили друкований каталог, 3D-моделі найцінніших порцелянових предметів та сувенірні керамічні міні-копії посуду, які копіюють оригінальні експонати.

Презентація результатів проєкту у офлайн форматі відбулася 29 жовтня, в стінах музею.

Організатори показали друкований альбом-каталог фарфорових предметів, куди увійшли 121 оцифрованих одиниць порцеляни. А також сувенірні брошки з глазурованої кераміки у вигляді оригінальних предметів: глек для вершків фабрики Кузнєцова в Ризі 1920-х рр. (Латвія), чашка в формі троянди Мейсенської мануфактури 1815-1860 рр. (Німеччина), чашка Берлінської королівської мануфактури 1780-1800 рр. (Німеччина), чашка Віденської мануфактури 1806 р. (Австрія), чашка мануфактури Куссак-Бонваль 1830-1840 рр. (Франція) із порцелянового сервізу родини Браницьких.

За словами директора музею Сергія Рослякова, подібні проєкти допомагають музею стати частиною цифрового світу.

«Ми з вами всі живемо в інформаційному суспільстві. Інколи його ще називають цифровий всесвіт. Навіть Марк Цукерберг перейменував Фейсбук у «Метавсесвіт». Завдяки цифровізації, навіть такий доволі консервативний заклад, як музей, він також входить до цифрового світу. Ще одна частина нашої колекції вже оцифрована, і це дозволяє нам викласти її у цей цифровий всесвіт. Він не в майбутньому, це наша сучасність. І я дуже задоволений, що представники Агенції зробили таку величезну роботу. Завдяки цьому музей виходить на новий рівень — ми виходимо у цифровий всесвіт. Я радий, що колекція порцеляни є у віртуальному вигляді, і в матеріальному форматі, у вигляді цього каталогу. Це знакова подія року для нас», — зазначив Сергій Росляков, директор музею.

Як розповів один з авторів проекту Євген Гомонюк, під час роботи команда тривалий час провела у підвалах музею, тому що саме там зберігається значна частина фарфорової колекції. Але завдяки новим шафам-вітринам значну частину предметів вдалось підняти наверх у зали, де вони доступні відвідувачам.

«Ми зробили пере експозицію зали. Тепер за розвитком мистецтва Європи можна ознайомитись в комплексі», — каже Ольга Яблуновська, головна зберігачка фондів музею.

Відмітимо, що 70 примірників каталогу фарфору з миколаївського музею вже розіслали в подарунок іншим художнім музеям, культурним установам та бібліотекам України.

Всього, під час проекту оцифрували, дослідили та каталогізували 302 одиниці фарфору: предмети посуду (чашка, блюдце, ваза, соусник, тарілка тощо) та порцелянові фігурки. Це вироби з країн Західної Європи кінця XVIII – XX ст. (Німеччини, Австрії, Франції, Англії, Іспанії), Східної Європи початку XIX – середини XX ст. (України, Польщі та Росії) та Східної Азії XX ст. (Японії та Китаю).

Крім друкованого каталогу, в онлайн на сайті проекту https://museum.myart.org.ua/ викладені 302 оцифрованих фарфорових експоната, а також 3D моделі й спеціальні відео, що знайомлять аудиторію з основними етапами становлення порцелянових мануфактур європейських країн на прикладі експонатів з миколаївського музею.

Окрім цього друкований каталог доступний для перегляду на платформі Issuu —

https://issuu.com/mykolaivdevelopmentagency/docs/_

Відео з проекту: https://youtu.be/m03H2XC1ImI та https://youtu.be/7JvpxcEQgsg

Проєкт реалізувала Агенція розвитку Миколаєва за підтримки Українського культурного фонду.

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.