EN RU

“Це мені можна” в музеї Ханенкiв

“Це мені можна” в музеї Ханенкiв

7 жовтня о 17.00

Текст організаторів:

Виставка “Це мені можна” – результат спільної, майже резиденційної роботи художників та художниць з та без синдрому Дауна об’єднання “ательєнормально” разом зі студією “ТРОЯНДА” в стінах і дворику Музею Ханенків.
Протягом 2-х місяців учасники та учасниці ознайомились з експозицією Музею Ханенків та властивостями глини, щоб виготовити свої твори, навіяні експонатами Європи та Азії.
«Це мені можна” – сказав Валентин Петрович (Радченко), художник з “ательєнормально”. І ми сподіваємося, що нам теж. Виявилось, що ми достатньо сміливі художники та художниці не лише тому, що спробували копіювати китайську вазу XVII століття, а й тому, що збираємося показати, що з того вийшло. Було абсолютно необхідно винести нове за рамки музею, тому наслідувати музейну експозицію ми збираємося на вулиці, у внутрішньому дворі.
У процесі, звичайно, виявилося, що репрезентація знищує присутність і наші копії дуже далекі від оригіналів (навіть більше ніж стрази, що повторюють діаманти).
На ніжках барочних скринь ми бачили драконів, які виявилися дельфінами, а точніше – уявленням про дельфінів людини, яка ніколи у житті їх не бачила. А ми, люди, які бачили дельфінів, їх скопіювали. Цікаво як так вийшло, що дельфіни-дракони на ніжках як вилиті схожі на представлені у музеї канглинги – короткі будійські труби, зроблені з людської берцової кістки на кінчиках яких голови змій-драконів.
Крім процесу та експерименту (а він понад усе!), нам цікава есхатологія музейного предмету, що приречений стояти та розповідати.
Наші копії у більшості утилітарні і повертають деяким експонатам їх функції у другому поколінні. Нам видалося цікавим, що можна поставити вдома ромашки у копію вази епохи мін, яка повторює форму гарбуза, розписаного Женею Голубенцовим. Він зобразив на ній орнамент італійської тарілки 15 століття і фрагмент сцени з полюванням. Така нашарування копіювання та сенсів перетворює зроблені нами речі (а точніше квазіречі) у абсолютно самостійні твори. Ми витратили всього півтори місяці щоб наслідувати декільком століттям і сподіваємося, що по нашим муляжам нікому не доведеться судити та вивчати оригінали.
У процесі виявилося, що все, що має дві наскрізні дірки – це японські нецке, все, до чого приставлена ручка – це глек або ж чашка. Що для зволоження повітря у дворику музею достатньо чотирьох відер води – якщо у вітрині з будійською чашею стоять чотири стаканчика.
Женя (ще один художник “ательєнормально”) зробив цілу серію робіт, де малював вази і глечики. Всі вони схожі і зовсім не схожі на експонати музею. На кожному малюнку біля об’єкту Женя намалював запитальний знак. Ми вважаємо, що це важливе питання про те, оригінал це чи копія»
— пише учасниця “ТРОЯНДИ” Ольга Гайдаш. У ході роботи над проєктом учасники обмінювалися досвідом та знаннями та працювали з новими матеріалами.
«Ми, учасники і учасниці “ательєнормально”, любимо дивитися книги і ходити по музеях.
У нас є знайомі, вони працюють у студії дизайну.
Вони художниці. А їх студія називається «ТРОЯНДА».
Разом з цією студією ми придумали та зробили великий та цікавий проєкт.
Багато днів “ательєнормально” і студія “ТРОЯНДА» збиралися у Музеї Ханенків.
Для початку ми разом подивилися усі експонати. Про них працівниці музею розповіли багато цікавих та дуже різних історій.
І експонати і історії вразили нас.
А потім вразила спільна робота. Кожного дня ми збирались у подвір’ї музею, щоб попрацювати разом.
У роботі нам допомагали різні досвідчені художники, які багато років працюють з глиною. Але, звичайно, працювали ми не лише з глиною.
Було дуже тепло, ми працювали у дворику музею. І під час роботи набралося багато нових вражень. А ще ми познайомилися з творцями фільмів! Ми не тільки попрацювали, а й чудово відпочили у нашому любому Києві під теплими осінніми променями.
Тепер поділитися своїми враженнями ми хочемо з вами.
Отже, ми запрошуємо вас подивитися на наші роботи і почути вже наші історії про них.
Приходьте у Музей Ханенків! Ми чекатимемо вас та ваших друзів там особисто, з 17-ої до 19-ої години, за київським часом. Вдягайтеся тепло, ми зустрічатимемось на виставці в справжньому музейному подвір’ї.
На відміну від експонатів музею, наші роботи ви зможете придбати, і про кожен з них, є своя, неповторна історія!» — запрошує Станіслав Турина, куратор “ательєнормально” та художник.
__________________________________
«ательєнормально» засновано у 2018 році після майстер-класів, ініційованих Гете Інститутом в Україні у партнерстві з німецьким дослідницьким центром Touchdown21, фондом ДаунСиндромУкраїна та кураторським колективом Єлізавети Герман та Марії Ланько. Майстерня об’єднує художників з/без синдрому Дауна навколо роботи з текстом, перформансом та візуальним мистецтвом.
«ТРОЯНДА» — студія дизайну, презентована у 2019 році у галереї The Naked Room. Засновниці Ольга Гайдаш та Ганна Рябова працюють на перетині ужиткового мистецтва та перформативних практик.

Відкриття виставки відбудеться у музейному дворику.

Музей Ханенків
Терещенківська, 15-17

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.