Меню

ТРИ РОКИ

Олена Афанасьєва (Херсон) про роботи FUTURE-IN-THE-PASTMUSEUM в просторі Urban CAD (спецпроєкт «Дні херсонського арту на МІТЄЦ»).

Три роки

Живопис: Анна Грохольська

Вербатім: Олена Афанасьєва

 

Розмова, підслухана в копі-центрі. Розмовляють дві жінки – молодша і старша (не припиняючи обслуговувати клієнтів). В розмові фігурує якійсь чоловік – абстрактний «він», хто він – для суті не важливо.

Молодша: «Він мене спочатку на якісь курси запхав, платив за них. Та я через три місяці кинула. Він, ясно, сердився. А потім мене в училище запхав, теж платив, довелося ходити. Ті заняття по пів дня, потім ті екзамени… Але кинути вже не могла, він платив. І я три з половиною роки там просиділа. А потім прийшла на наш завод. І поставили мене на кран-балку. Дали в руки пульт, там три кнопки – вперед, назад, стоп. Тобі кричать зверху – і ти тицяєш ті кнопки. І от скажи – нафіга я три роки навчалася?!”

Інформація про проєкт в Urban CAD :

Центр культурного розвитку «Тотем»

Future-In-The-Past Museum

В рамках проекту «Пост-індустріальна спадщина як мистецтво» за підтримки Програми ґрантів Harald Binder Cultural Enterprises (HBCE).

Організація HBCE заснована істориком та меценатом Гаральдом Біндером, спрямована на підтримку міждисциплінарних проектів культури, мистецтва і освіти та сприяє сталому розвитку цих напрямів в Україні. Одним з основних завдань HBCE є підтримка формування інституції сучасного мистецтва “Арт Центр Фабрика Повидла” у Львові.

Детальніше: www.hbce.com.ua

Про проект

Коли колишнє виробництво вже не є актуальним, індустріальному простору настає час змінюватися. Арт-ревіталізація – термін вже давно знайомий; ми наполегливо продовжуємо розкривати культурні та мистецькі перспективи пост-індустріальних просторів, створювати для них новий наратив. Та цього разу ми спробуємо піти трохи далі. Ми не лише досліджуємо пост-індустріальний простір, збираємо артефакти і історії, надихаємося ними, переосмислюємо – ми намагаємося зазирнути у майбутнє, сховане у минулому. Наші думки, наші мистецькі висловлювання потрапляють в те, що ми назвали «Future-In-The-Past Museum», адже музеєфікація – доволі чесний спосіб взаємодії з часом, з простором, з собою. Ти начебто залишаєш собі можливість повернутися і ще раз поглянути на те, що сьогодні здається актуальним. Чи буде так завтра? Завтра покаже.

 

 

 

 

 

бачите помилку, пишіть сюди