Олена Афанасьєва (Херсон) про роботи FUTURE-IN-THE-PASTMUSEUM в просторі Urban CAD. Спецпроєкт “Дні херсонського арту на МІТЄЦ”.
Сумний охоронець
Андрій Польшин, анімація на основі розповіді Л.В.Бондарчука про рейди ОБХСС (відділу боротьби з розкраданнями соціалістичної власності.
Рассказ Леонида Васильевича Бондарчука:
…В далёкие времена СССР (я тогда работал в газете «Ленинский прапор») ОБХСС* проводил на наших заводах рейды. И вот проводят рейд на заводе Петровского. После смены всех через проходную пропускают – а на выходе обыск. И во время этого обыска изъяли 5 тонн железа. В основном это были болты. Потому что если на судозаводе всё делали сваркой, то на Петровского сеялки-веялки скручивали на болты, это было самое болтопотребляющее предприятие. И если кому-то нужны были болты – то обращались к тем, кто работал на Петровского. 5 тонн болтов! Но эта информация в газеты не пошла, нельзя было, иначе бы со всего партийного и заводского руководства полетели шапки, это же было социалистическое передовое предприятие.
* ОБХСС – Отдел по борьбе с хищениями социалистической собственности
Інформація про проєкт в Urban CAD :
Центр культурного розвитку «Тотем»
Future-In-The-Past Museum
В рамках проекту «Пост-індустріальна спадщина як мистецтво» за підтримки Програми ґрантів Harald Binder Cultural Enterprises (HBCE).
Організація HBCE заснована істориком та меценатом Гаральдом Біндером, спрямована на підтримку міждисциплінарних проектів культури, мистецтва і освіти та сприяє сталому розвитку цих напрямів в Україні. Одним з основних завдань HBCE є підтримка формування інституції сучасного мистецтва “Арт Центр Фабрика Повидла” у Львові.
Детальніше: www.hbce.com.ua
Про проект
Коли колишнє виробництво вже не є актуальним, індустріальному простору настає час змінюватися. Арт-ревіталізація – термін вже давно знайомий; ми наполегливо продовжуємо розкривати культурні та мистецькі перспективи пост-індустріальних просторів, створювати для них новий наратив. Та цього разу ми спробуємо піти трохи далі. Ми не лише досліджуємо пост-індустріальний простір, збираємо артефакти і історії, надихаємося ними, переосмислюємо – ми намагаємося зазирнути у майбутнє, сховане у минулому. Наші думки, наші мистецькі висловлювання потрапляють в те, що ми назвали «Future-In-The-Past Museum», адже музеєфікація – доволі чесний спосіб взаємодії з часом, з простором, з собою. Ти начебто залишаєш собі можливість повернутися і ще раз поглянути на те, що сьогодні здається актуальним. Чи буде так завтра? Завтра покаже.