Анастасія (Одеса) Петрова про проєкт 2018 року.

Проєкт виник із випадкової зустрічі з написом на асфальті «Наташа! Я люблю тебе та прощаю тебе за все!». 

 

 

Мені захотілося теж сказати щось Наташі, продовжити цю розмову, яка уже існувала у публічному просторі.

 

 

З часом постать Наташі, до якої зверталися з різних частин міста, почала жити самостійно, як й образ того, хто до неї звертався. 

 

 

Одну з фраз я так й не встигла договорити –  мене прогнав охоронець.