До 7 декабря в галерее “Дукат” (Киев) можно посмотреть выставку израильского скульптора Юлии Сегаль.

МіТЄЦ благодарит Катю Тихоненко (Ужгород-Киев) за помощь в создании материала.

 

Текст Анастасії Олексій (2-й курс НАОМА), проект “Практика”:

ВІДКРИТІ ВІКНА ЮЛІЇ СЕГАЛЬ

Восьмого листопада в галереї «Дукат» відбулось відкриття непересічної за своїм значенням та змістом виставки скульптури, яку представила ізраїльська мисткиня Юлія Сегаль. Юлія народилася у Харкові, довгий час жила у Казахстані і Москві, а згодом переїхала до Єрусалиму, де вона живе і працює зараз.

Роботи художниці зберігаються в таких знаних музеях як Третьяковська галерея в Москві, Музей російського мистецтва в Санкт-Петербурзі та в приватних колекціях в США, Німеччині, Росії. Cкульпторка створює лаконічні, монохромні об’єми, в яких простими засобами намагається відобразити буття людини.

До експозиції увійшли як і доволі ранні роботи, що датуються початком 70-х років ХХ століття («Лікарняний сюжет» 1972 р., «Осінь» 1977 р., «Порожня кімната» 1985 р.), так і зовсім недавні, серед яких «Жінка біля вікна» 2012 р., «Схованки» 2011 р., «Праправнук» 2015 р. І у ранніх, і у нових роботах Сегаль працює з улюбленою темою – людина і її буденне життя. Незважаючи на доволі тривалий творчий шлях художниці, скульптури у своєму візуальному та чуттєвому наповненні зберегли єдність звучання. “Скульптура” Юлії Сегаль – це ретроспективна виставка, у якій всі роботи вишикувались на одній лінії часу, щоб продемонструвати те, як змінювалось та трансформувалось світобачення скульпторки, і який відбиток залишило в її творчості.

Серед представлених робіт, виконаних у двох матеріалах – бетоні та бронзі, є як рельєфи, так і кругла пластика. Особливу увагу привертають «прорізані рельєфи», які завдяки вдало виставленому освітленню набули ще більш інтенсивного просторового ефекту. Загалом, світло бере безпосередню участь у формуванні враження від кожної із робіт. Скульптури не розміщуються за хронологією або яким-небудь іншим очевидним принципом – все спрямовано на відчуття, які викликає окрема скульптура.

Один із рельєфів, виконаний з цементу – «Жінка біля вікна», зачаровує своїми м’якими об’ємами, лаконічністю подачі та простотою прочитання. Композиційно все врівноважено завдяки перекриттю горизонтальної площини вікна фігурою жінки, вертикаль якої підтримала віконна рама. Таким чином утворилась стійка хрестоподібна композиція, яка дихає простором, дає можливість продовжити рух або вглиб рельєфу, за краї, та навіть назовні.

Прийом просторового рельєфу Сегаль у певному сенсі революційний. Віконні або дверні пройоми, якими скульпторка “розриває” площинність стін, надають об’ємності рельєфам. Таке рішення підхоплене з конструкції театральних декорацій. Юлія Сегаль справді здатна сколихнути глядача, у її пластиці відчувається незрима присутність душі, ніби тільки-но жива людина вийшла крізь прорізане вікно.