«Символ. Традиція. Печворк» у НМУНДМ

«Символ. Традиція. Печворк» у НМУНДМ

До 7 листопада

Текст організаторів:

Виставка творів, виконаних в техніці клаптикового шитва – печворку.

Виставка презентує авторські роботи шести київських майстринь – Інни та Наталії Бондар, Марії Макаревич, Анни Максименко, Олени Присяжнюк й Наталії Шепель.

В основі представлених робіт – збільшений символ української народної вишивки. За допомогою кольору і фактури різних матеріалів авторки створюють власну інтерпретацію давніх знаків, що надає текстильним панно надзвичайної сили впливу, теплоту та емоційність. Призначення цих панно – прикрашати житлові та громадські інтер’єри, зберігаючи і адаптуючи до сучасних умов традиційні духовні цінності українського народу.

«Символ. Традиція. Печворк» у НМУНДМ

Виставка здійснюється в рамках проєкту «Клаптикове шитво України», реалізованого під керівництвом заслуженого художника України Мамута Чурлу, який має багатий досвід роботи з кримськотатарським орнаментом у проєкті «Кримський стиль».

Важливою складовою виставкового проєкту «Символ. Традиція. Печворк» є збереження смислів древніх символів як магічних знаків продовження роду та його захисту. Одна з основних цілей проєкту – поєднати минуле із сьогоденням і майбутнім.

«Символ. Традиція. Печворк» у НМУНДМ

«Роботи, представлені на виставці, не тільки мають народне підґрунтя, але й культивують і розвивають українське народне мистецтво, тим самим зберігаючи і продовжуючи традиції наших предків», – зазначив куратор проєкту Мамут Чурлу.

Куратор виставки: Ксенія Башуцька, завідувачка науково-експозиційного відділу НМУНДМ.

«Символ. Традиція. Печворк» у НМУНДМ

Для довідки:

Печворк – текстильна творчість в техніці мозаїки та аплікації із клаптиків тканини стає все більш популярною нині у світовій практиці як серед аматорів, так і професіоналів. Цей вид рукоділля існував у тюркських народів на Сході з прадавніх часів як окремий вид магічного мистецтва, а в Європі та Америці набув популярності в XIX ст. як самодіяльна творчість жінок, котрі стали використовувати вцілілі фрагменти тканини від зношених речей для створення одягу і предметів побуту. Привабливість цієї техніки полягає в надзвичайному різноманітті текстильних фактур з уже нанесеними на них візерунками, створеними професійними дизайнерами.

Проєкт «Клаптикове шитво України» стартував у 2017 році. Гурт художників, захоплених технікою клаптикового шиття, розпочав цілеспрямований творчий експеримент: старовинні традиційні елементи-знаки українських вишивок і килимів, котрі несуть соціально значущу інформацію про продовження роду і захисту сім’ї, мали бути представлені в сучасному звучанні.

«Одного разу мене запросили до Києва організатори курсів клаптикового шиття для занять з кольорознавства і композиції з самодіяльними художниками, які захоплюються цією текстильною технікою. На цих заняттях я провів експеримент по колірній інтерпретації народного мотиву. Тоді у мене народилася ідея справжнього проєкту по роботі з українськими народними мотивами.

Відгукнулася невелика група художників за невеликим винятком без спеціальної освіти. З їх допомогою були організовані кілька моїх занять в Києві, на яких нами були проведені відбори традиційних орнаментів, створені ескізи майбутніх робіт і були визначені розміри не менше 1 м2, щоб мати можливість брати участь у Всеукраїнському триєнале текстилю. Ми створили в фейсбуці закриту групу «Клаптиковое шитво України», – розповів автор проєкту Мамут Чурлу

Виставка триватиме до 7 листопада.

Національний музей українського народного декоративного мистецтва
Лаврська, 9, корп. 29

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.