Александра та Александер Кроліковскі про свій проект. Відкриття сьогодні, о 19.00 в Dymchuk Gallery (Київ).

Про проект та роботу в резиденції студії PRAM.

Студія PRAM розташована в колишній пральні. Відповідно, це індустріальне приміщення, що містить сім студій чеських дизайнерів, і є восьма студія, для міжнародних митців, які працюють над своїми проектами і представляють їх потім в галереї PRAM. Перед нами був Дебашиш Бора, митець з Індії, що представив проект “Artist is Missing”.

 

Ми давно цікавились темою інформаційних війн, і паралелі з подіями роману чеського письменника Карела Чапека здалися нам досить актуальними для сьогодення. Отже, плануючи свій проект для реалізації в арт-резиденції PRAM, ми вирішили шукати натхнення саме в цьому романі, і – знайшли!

 

 

Спочатку це було дослідження. Ми аналізували критику модерного суспільства, що описана в романі Чапека, і шукали аналогії з сучасністю. Виявилося, що сьогодні війна змінила своє обличчя, і здебільшого це не лише безпосередній конфлікт зі зброєю; коріння такого відкритого конфлікту полягає в роботі людей за моніторами компьютерів, які спочатку “готують підгрунтя”, створюють певний настрій, або враження, що певний настрій має масовий характер. Маніпуляції, психологічні тактики, політичні стратегії мережевих кампаній – це сучасна зброя. І війна починається з інформації, саме в інформаційному просторі вона зароджується, посилюється та якась сторона може отримати перемогу. Отже, ми дослідили основні методи інформаційної війни, прочитали декілька досліджень американських, західно-європейських та українських вчених та вирішили висвітлити окремі поняття і техніки (такі, як астротурфінг, інтернет-тролінг, пост-правда, тощо ) крізь художню призму.

 

 

Для нас особисто було відкриття, що на Заході здебільшого механізми інформаційного впливу автоматизовані – наприклад, фабрика Інтернет-троллів – це програмне забезпечення, роботи, якими керує одна-дві людини. Втім, в нас, або, наприклад, в Китаї, це досі відбуваться за рахунок “людської” робочої сили, що наводить на цікаві думки.

Напевно, сучасна політика змінює власний характер разом із тим, як змінюється загальний стан людства, цивілізації та самоусвідомлення людини. Постмодерн разом із плюральністю приніс відчуженість та аполітичність в маси; напевно, спроба нівелювати модерну рішучість “перебудувати, змінити світ” стала пасткою для людства, і ми опинилися в ситуації, коли ми просто перестали приймати безпосередню участь в подіях, які стосуються кожного з нас. Отже, маніпуляції влади в інтелектуальному середовищі, які побудовані на принципах на кшталт “нічого не можна не змінити”, “краще не бруднити руки в цій політичній грі”, “варто займатися собою, а не перебудовою світу” привели до того, що настала світова криза, вихід з якої можливий не скільки революційним шляхом, а здебільшого еволюційним, в першу чергу – через усвідомлення власної відповідальності за те, що відбувається на цій планеті.

 

 

Головне, що ми б хотіли донести глядачу – перевіряйте двічі те, у що ви вірите. Інтернет є для нас новим простором комунікації, ми тут ще наче діти, яких легко ввести в оману. На щастя, сьогодні в нас набагато більше можливостей, щоб бути обізнаними та інформованими в тому, що відбувається.