Текст Ростислава Котерліна (Івано-Франківськ).

Музей радіації

Футурологи, філософи, художники XX сторіччя були у значно кращій ситуації, ніж та, в котрій перебуваємо сьогодні ми. Їхні передбачення, наскільки б глибокими і точними не були, зосереджувалися фундаментально на антропології. Тобто критичному аналізу піддавалися людина, її спосіб мислення, комплекси. Основним застережним пророцтвом мислячих людей XX сторіччя було те, що техніка і нові технології, неймовірно стрімко розвиваючись, можуть вийти з-під людського контролю. Нинішня ситуація надзвичайно складна і, зрештою, підтверджує прогнози наших попередників. Чи не перебуваємо в критичній стадії футурології? Коли якісь серйозні передбачення неможливі, оскільки інтелектуали не встигають опанувати швидкозмінну реальність, що вислизає, деформується в мережах новітніх технологій. Зрештою, навіть підвищений інтерес мас до популярного “реального телебачення” свідчить про те, що і в народу не все гаразд з “реальністю”. Очевидно, що сьогодні для того, аби щось справді передбачити, потрібно розглядати не лише людську свідомість, але й враховувати логіку розвитку нових технологій, якщо така логіка дійсно існує. Людина і техніка, людина і нові технології, людина і проблеми клонування – це те, що потребує серйозного критичного дослідження.

В силу тієї ж незбагненої логіки технологізму Україна має унікальний об’єкт для фундаментальних досліджень, а саме – Чорнобильську АЕС. За певних обставин Чорнобильська станція могла б стати унікальним екологічним музеєм, найсучаснішим і найпередовішим у світі, бренд якого нічим не поступався б загальновідомим Помпіду, Гугенгайма чи МОМА.

Сьогодні у світі дуже популярні різноманітні форми екстремального туризму. МУЗЕЙ РАДІАЦІЇ, створений на базі ЧАЕС, може стати яскравим зразком екстремального екологічного музею, після відвідин якого люди просто хотітимуть жити.

Також набуває популярності (і в колишніх соцкраїнах) розбудова парків розваг та рекреаційних зон. Тому своєрідний Чорнобильленд (сама назва вже багатообіцяюча) із специфічними атракціонами, відповідним антуражем та привабливим маршрутом може швидко стати улюбленим місцем відпочинку киян та гостей столиці.

Зрештою, не варто сконцентровувати увагу безпосередньо на ЧАЕС. Це занадто дороговартісне задоволення навіть для державного бюджету. Швидше це наступний крок МУЗЕЮ РАДІАЦІЇ. Бо наша свідомість в тій чи іншій мірі все одно заражена радіонуклідами, в якому реґіоні ми б не жили. Проект МУЗЕЙ РАДІАЦІЇ – це один із екстремів, у якому художники засобами сучасного мистецтва матимуть можливість досліджувати “вічні” бінарні опозиції – людину і техніку, людину і людину, людину і мутації в час “великих перемін”.

1999 рік