Меню

РОБОТИ ДЕНИСА АДУШКІНА


Декнис Адушкін (Часів Яр) розповідає про свої роботи. Сюжет створено за підтримки  «Українського культурного фонду» 2020 рік.

Денис Адушкін у сюжеті про:

00.02-00.55

Чому саме пейзажі, і в них часто нікого немає? Тому, що я був один, і мені хотілося побути на самоті, для мене це як аутотренінг, тобто я йду і перебуваю один-один. Я з дитинства дуже багато був один, і це сталося через те, що я пішов з садка, мені батьки дозволили це зробити в перший же ж день. Тому я був один в квартирі. Сім’я у нас багатодітна, але всі були в школі. Це тривало дуже довго, але це не означає, що це було для мене в кайф — бути одному в дитинстві. 

З натури пишу роботи — це поодинокі випадки. Найчастіше, коли я пишу картини, я міняю колір, роблю його активнішим. Він не такий насправді, який повинен бути, але мені так хочеться.

00.56-01.55

Це Русанівка?

За мотивами — так. Я гуляв постійно в цьому районі близько чотирьох років. Якщо Київ, то це буде або Тельбін, або Русанівка. Це по пам’яті, я роботу назвав «Сталінки», мені чомусь нагадує це їх. Цю роботу я вже зробив тут, коли приїхав сюди з Києва. Я чотири роки там прожив, вже рік — тут. Це зараз буде чиста акварель без гуаші, часто тут змішана техніка. По верху акварелі я малюю гуашшю, це часто так буває. Це — наш часовярський ставок, тільки пропущений через моє сприйняття. Він не такий, але нагадує…

01.56-02.59

Це — знову Тельбін. Теж по пам’яті, теж за мотивами, він не такий. Це, знову ж, за мотивами нашого водойому. До речі, щодо самотності: я не бачу в цьому якогось страждання вже. Я навіть радий, що зі мною сталося це все, і вдячний Богу за те, що я був один, тому що на мене не впливали люди в той момент, мені це дуже подобається. 

Це не знаю, що — просто відрив башки. Це чиста акварель без гуаші. Ось такий міський пейзаж був намальований в Києві з фотографії в тому ж районі на Березняках.

03.02-04.13

Це, напевно, було намальовано в передчутті поїздки в Часів Яр, звідки я зараз, тому що я намалював її і поїхав. Це звичайний наш приватний сектор, тільки так намальований. Це — теж чиста акварель, тут гуаш поверху. Це намальовано рік або два тому аквареллю, тут фон проглядається. Я її підписав, тому що її перевернув і намалював по-іншому. І роблю і з олійними роботами так, з ними ще частіше відбувається, тобто я малюю, закидаю цю роботу на півроку, на два, потім починаю її вертіти, лити на неї фарбу, дивитися, раптом там щось з’являється, закінчую потім. Такий метод.

04.14-04.59

Це я в гостях у Олени зробив таку роботу. У мене тут йде більше до абстракції. Спеціально догори ногами. Нам так це більше сподобалося. Це, напевно, просто інтуїція. У мене часто повторюються мотиви: сонце на горизонті, простір, мінімалізм, тобто висловити мінімалистично яскравими кольорами глибину. Ось, що я хотів зробити.

МІТЄЦ надає авторам текстів та героям сюжетів майданчик для свободного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти їхні погляди.                 Бачите помилку, пишіть сюди
Матеріали за темою
Денис Адушкін