Декнис Адушкін (Часів Яр) розповідає про свої роботи. Сюжет створено за підтримки  «Українського культурного фонду» 2020 рік.

Денис Адушкін у сюжеті про:

00.02-00.55

Чому саме пейзажі, і в них часто нікого немає? Тому, що я був один, і мені хотілося побути на самоті, для мене це як аутотренінг, тобто я йду і перебуваю один-один. Я з дитинства дуже багато був один, і це сталося через те, що я пішов з садка, мені батьки дозволили це зробити в перший же ж день. Тому я був один в квартирі. Сім’я у нас багатодітна, але всі були в школі. Це тривало дуже довго, але це не означає, що це було для мене в кайф — бути одному в дитинстві. 

З натури пишу роботи — це поодинокі випадки. Найчастіше, коли я пишу картини, я міняю колір, роблю його активнішим. Він не такий насправді, який повинен бути, але мені так хочеться.

00.56-01.55

Це Русанівка?

За мотивами — так. Я гуляв постійно в цьому районі близько чотирьох років. Якщо Київ, то це буде або Тельбін, або Русанівка. Це по пам’яті, я роботу назвав «Сталінки», мені чомусь нагадує це їх. Цю роботу я вже зробив тут, коли приїхав сюди з Києва. Я чотири роки там прожив, вже рік — тут. Це зараз буде чиста акварель без гуаші, часто тут змішана техніка. По верху акварелі я малюю гуашшю, це часто так буває. Це — наш часовярський ставок, тільки пропущений через моє сприйняття. Він не такий, але нагадує…

01.56-02.59

Це — знову Тельбін. Теж по пам’яті, теж за мотивами, він не такий. Це, знову ж, за мотивами нашого водойому. До речі, щодо самотності: я не бачу в цьому якогось страждання вже. Я навіть радий, що зі мною сталося це все, і вдячний Богу за те, що я був один, тому що на мене не впливали люди в той момент, мені це дуже подобається. 

Це не знаю, що — просто відрив башки. Це чиста акварель без гуаші. Ось такий міський пейзаж був намальований в Києві з фотографії в тому ж районі на Березняках.

03.02-04.13

Це, напевно, було намальовано в передчутті поїздки в Часів Яр, звідки я зараз, тому що я намалював її і поїхав. Це звичайний наш приватний сектор, тільки так намальований. Це — теж чиста акварель, тут гуаш поверху. Це намальовано рік або два тому аквареллю, тут фон проглядається. Я її підписав, тому що її перевернув і намалював по-іншому. І роблю і з олійними роботами так, з ними ще частіше відбувається, тобто я малюю, закидаю цю роботу на півроку, на два, потім починаю її вертіти, лити на неї фарбу, дивитися, раптом там щось з’являється, закінчую потім. Такий метод.

04.14-04.59

Це я в гостях у Олени зробив таку роботу. У мене тут йде більше до абстракції. Спеціально догори ногами. Нам так це більше сподобалося. Це, напевно, просто інтуїція. У мене часто повторюються мотиви: сонце на горизонті, простір, мінімалізм, тобто висловити мінімалистично яскравими кольорами глибину. Ось, що я хотів зробити.