Борис Савельєв (Чернівці) і Наталя Богомаз (Чернівці) про виставку «Групи Чотирьох» (Чернівці) на Photo Kyiv (Київ), ярмарку і молодих авторів. Текст Иллі Романенка (Київ). Журнал «5.6».
Група Чотирьох — феномен української фотографії. Борис Савельєв, В’ячеслав Тарновецький, Борис Лопатюк та Олександр Слюсарев об’єдналися в 1970-х в Чернівцях. Вони були близькі по духу і однаково дивилися на фотографію. Група Чотирьох творила разом, але ніколи не виставлялася в Україні.
Сьогодні з Групи залишився тільки Борис Савельєв. Його роботи зберігаються в музеях Сан-Франциско, Німеччини та США. Він доcі знімає, співпрацює з галереями Лондона і Мюнхена. Проект Чернівецької Четвірки на ярмарку Photo Kyiv Борис Александровичсы представляв особисто з мистецтвознавцем і галеристом Наталією Богомаз.
«У 70-і роки ми знімали в стіл, розкладали фотографії по папках. Потім збиралися на квартирах за склянкою вина і показували один одному. У той час визнавали тільки пропагандистів СРСР і фоторепортерів, які висвітлювали радянське життя. Але тоді ми не думали про визнання, а творили заради мистецтва» — згадує Борис Савельєв.
«Група Чотирьох винайшла поняття прямої і метафізичної фотографії. Вони передавали стан об’єктів через світло, тінь і колір. Перша виставка Групи Чотирьох пройшла в Прибалтиці і називалася Keturi. Після цього автори пішли різними шляхами, але ніколи не забували один одного», — згадує Наталя Богомаз, мистецтвознавець, галерист.
Розкажіть, як створювався проект Групи Чотирьох, представлений на Photo Kyiv.
Наталя Богомаз. Ми зустрілися з Борисом Савельєвим в Чернівцях в 2015-му році. Савельєв ніколи не виставлявся в Україні, і ми захотіли зробити його персональну виставку в галереї на Штейнберга. Тоді ж згадали про Групу Чотирьох, вирішили, що їх не можна розділяти як особистостей. Почали працювати з архівами, піднімати роботи Слюсарева, Тарнівецького і Лопатюка. У кожному кварталі ми робили виставку одного автора. А через півтора року зібрали повний проект Групи Чотирьох, який представили на Photo Kyiv.
Тобто, експозиція на Photo Kyiv — унікальна?
Н.Б. Безумовно. Це фінал проекту, який робився півтора року. До нього увійшли вінтажні роботи, які ніколи раніше не виставлялися разом в такому обсязі. До цього проекту два місяці тому ми створили фотоальбом Keturi — Четверо.
Що ви можете сказати про Photo Kyiv в цілому?
Н.Б. Цей ярмарок – прорив для нашої країни, і її потрібно продовжувати. Подібного масштабу в Україні ще не було, ми ніколи не бачили такої кількості робіт в одному просторі. Фотографію визнають окремим видом мистецтва, і Photo Kyiv тому приклад. Ми вдячні кураторам за організацію і раді, що вдалося представити тут проект Групи Чотирьох.
Ви дивилися виставку? Хто з авторів вам запам’ятався?
Борис Савельєв. Мені сподобалися молоді стріт-фотографи з групи 380. Вони активно працюють і набирають ваги. Я думаю, в майбутньому у них складеться серйозний тандем.
Над чим варто попрацювати організаторам Photo Kyiv?
Н.Б. Зараз це хороший рівень. Багато всього. Але потрібно ретельніше відбирати авторів, проводити селекційну роботу, а особливо в історії української фотографії.
Б.С. Так, потрібно копати. Тут зовсім не представлена дніпропетровська школа, немає запорізької школи. І харківська представлена не в повному обсязі. Потрібно вивчати архіви і працювати ширше. Заглиблюватися в недавню історію української фотографії з 80-х.
Ось приходила дівчинка з одеської галереї, яка виставлена тут. Я питаю: а Діма Зубрицький є у вас? Вона відповідає: а хто це? А Діма заснував одеську фотографію, «спілку Фотомітців». Був головою Одеського фотоклубу. А вони не знають…
Н.Б. Ми на своєму прикладі побачили, який інтерес до колекційної фотографії серед молоді. За цими знімками вчаться. І тому потрібно працювати з архівами, відкривати авторів.
Від багатьох представників галерей я чую, що роботи майже не купують. З чим це пов’язано?
Б.С. Ринку немає, колекціонерів, музеїв. Потрібно створювати серйозні інституції. Це пов’язано з законодавством. Немає культури покупки фотографії, люди не розуміють цінності. Потрібно виховувати смак, зокрема такі арт-ярмарки допомагають в цьому.