EN RU

ПРО ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНУ ДОПОМОГУ НА ВІЙНІ

ПРО ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНУ ДОПОМОГУ НА ВІЙНІЛідія Гужва (Київ), Вадим Вейді (Тернропіль-Киїів), — ветерани АТО, учасники проєкту «МІТЄЦ. Реабілітаційний простір», — про психотерапевтичну підтримку в зоні бойових дій. За підтримки  Українського культурного фонду, 2021 рік.

Наскільки людям, які опинилися в зоні бойових дій, необхідна психотерапевтична допомога?

Лідія Гужва: Я можу судити тільки про себе, і не можу сказати, що мені була потрібна психологічна підтримка. Але вважаю, мені просто дуже пощастило — мені на війні не відірвало ні руку, ні ногу, і в моїй присутності не сталося нічого дуже страшного. Близькі мені люди не загинули. Утім, я постійно ходжу на різні психологічні групи, і припускаю, що якби я не зверталася до психотерапевтів, у мене б були якісь психологічні наслідки перебування на війні.

Є люди, якім потрібна психологічна підтримка після війни і після пережитого, тому що не у всіх такий лайтовий досвід, як у мене. Я бачила людей, які були поранені, вони і досі чують вихлопи і прильоти, тобто звкк того, коли виходить снаряд, як і куди він летить, тіло просто реагує саме. Ти можеш бути супер-воїном, але тіло, яке один раз постраждало від снаряду, прекрасно чує наближення наступного, його нереально трусить або тягне у підвал. Я не тому ніби така смілива, а тому що моє тіло не зазнало цього болю, і тому воно не знає цього страху.

Вадим Вейді: Психотерапія, психоаналітика потрібна як галузь обслуговування емоційного стану людей у всьому суспільстві, в тому числі і військових. Але там, в зоні бойових дій це ніхто не контролює. Було дуже багато випадків, коли я бачив, що людина неадекватна в спілкуванні, у відносинах, з нею щось сталося, щось змінилося, але не було куди повідомити, що з чуваком щось не те. Приїздили волонтери-психологи, хтось з ними спілкувався, а хтось – ні.

Тобто у військовій зоні немає спеціальних фахівців, які стабільно підтримують психологічний стан учасників бойових дій в нормі?

Взагалі в бригадах є посада психолога, але він займається тим, що веде купу папірців, а не їздить по підрозділам спілкуватися з військовими, оцінювати їхній психологічний стан. Але я служив три року тому, може, зараз щось змінилося…

Які функції психотерапії, що вона мусить давати людині?

Вадим Вейді: У кожної людини свої проблеми, боязні, невпевненість, комплекси, і людина ховається за цим,  не може себе проявити в певній сфері діяльності, в певних обставинах. Психолог має ці комплекси знайти, зрозуміти з яких причин вони народилися. Зазвичай це стається в  дитинстві, коли людину щось настрашило, і в подальшому в подібних випадках вона не приймає рішення, а ховається. Психолог має знайти чому вона так робить, і роз’яснити, що це не вихід з ситуації, треба йти далі, а не ховатися.

Лідія Гужва: Мені здається, що психолог – людина, яка допомагає іншій людині прийняти реальність такою, якою вона є і запропонувати інструменти, які допомогли б більш ефективно діяти в цій реальності, але для цього потрібен запит. Потрібно, щоб ця людина прийшла до цього психолога і сказала: «Друже, давай разом працювати, у мене є питання, давай разом з цього щось зробимо!»

Психолог – не маг, який махнув і зробив тебе щасливим. Людина має більшу владу над собою, ніж психолог над нею. Це не гіпноз. Якщо немає контакту між людиною і психотерапевтом, немає запиту від самої людини, то нічого і не відбудеться. Психолог може допомогти тільки тій людині, яка готова до цього, але не кожен психолог людині підійде. Психологи теж люди, і в контакті з пацієнтом окрім знань спрацьовує прийняття або неприйняття обох сторін.

Ви кажете про індивідуальні сеанси психотерапії, а щодо групових, наскільки вони можуть бути ефективними?

Лідія Гужва: Я є членом психотерапевтичної групи не тільки в цьому проекті,  і вважаю, що психотерапевтична група – це дуже ефективний спосіб роботи над собою і проживанням життя. Ми живемо з іншими людьми поруч і потребуємо простору, в якому ми виходимо зі звичних нам обставин. Мені здається, що це дуже великий шанс і добре, що зараз це набуло популярності. Це великий шанс для суспільства оздоровитися і почати критично ставитися до речей. Мені, наприклад, здається, що я все роблю правильно, а потім я приходжу до результатів, які мене не влаштовують і поки я рухаюсь в своєму світі, я не можу знайти, що ж в житті не так,  що я можу змінити, а група – це можливість подивитися на інших, почути думку інших. Іноді вона неприємна, але це все цікаво, і може стати поштовхом для особистого руху. Я вважаю, що групова робота – це магія, і коли вона вдається — це маленький зріз нашого суспільства. Зважаючи на те, що в групах ми хочемо добитися чогось гарного для усіх – це дуже круто, і це набагато цікавіше, ніж індивідуальна робота.

 

 

Опис проєкту:

АРТ-ТЕРАПІЯ ВЕТЕРАНІВ АТО / ООС ТА КОЛИШНІХ В’ЯЗНІВ «ДНР / ЛНР»

«МІТЄЦ. РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ПРОСТІР” — інноваційна програма мистецько-психотерапевтичної реабілітації ветеранів АТО / ООС та колишніх в’язнів «ДНР / ЛНР». Над втіленням його у життя працюють команди двох громадських організацій — «МІТЄЦ» та «Львівський психоаналітичний інститут ментального здоров’я».

Впродовж 9 місяців учасники програми беруть участь у 8 майстер-класах із різних видів мистецтва: графіки, живопису, фотографії, кераміки, колажу, ленд-арту, саунд-арту та перформативного танцю. Майстер-класи проводять провідні українські митці: Олексій Аполлонов, Валерій Мілосердов, Сергій Якунін, Олександр Міловзоров, Катерина Свіргуненко, Альона Мамай, Богдан Мороз, Олександр Ляпін. Фінальним акордом проєкту стане створення арт-буку та розробка методики психотерапевтами.

Під час майстер-класів з учасниками програми працюють фахові психотерапевти, психоаналітики. А професійні художники — Сергій Захаров (колишній в’язень «ДНР») та Дмитро Коломойцев (ветеран АТО) ведуть художні щоденники та фіксують арт-терапевтичний процес.

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду, 2021 рік

КУНГФУ ВІД МИСТЕЦТВАКУНГФУ ВІД МИСТЕЦТВАЧОМУ УЧАСНИКИ БОЙОВИХ ДІЙ СТАВЛЯТЬСЯ НЕГАТИВНО ДО ТИХ, ХТО НЕ БУВ НА ВІЙНІ

 

 

 

 

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.