Директор Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради Олена Ромас відповіла на питання про розвиток мистецького середовища міста Полтави.

Наскільки активним є мистецьке середовище Полтави? В якому напрямку воно розвивається?

Мистецькому середовищу Полтави притаманні класичні риси та схильність до традиційності у взаємодії з глядачем і баченні творчого розвитку.

Також у Полтаві набирає обертів робота індивідуальних професійних та аматорських театрів. Вже  кілька років регулярно представляють свої постановки театр «ТАК:Т», народний театр «Малафея», «Театр сучасного діалогу», «Єврейський театр» спільноти євреїв міста Полтави. Стабільно виступають і Полтавський обласний драматичний театр імені М. Гоголя та обласний дитячий ляльковий театр.

Попри те, що гастрольна діяльність наразі призупинена, продовжують роботу обласний симфонічний оркестр та комунальний оркестр «Полтава».

Розкажіть трохи про галереї та музеї (назвіть, будь ласка, кілька конкретних місць). Як вони працюють, на чому спеціалізуються? Як часто відкриваються виставки?

У галереї Полтавського художнього музею проходять постійні виставки як з фондів музею, так і з інших музеїв та приватних колекцій (здебільшого ці виставки присвячені мистецтву ХХ століття), а також персональні виставки сучасних художників. Дирекція музею відкрита до співпраці з митцями, що творять у найрізноманітніших стилях. Але серед художників та майстрів Полтави превалює звернення до класичних тем і матеріалів у роботі, а також відносно часте використання народних мотивів та сакральних змістів.

Найбільш прогресивні погляди та мистецькі форми вираження у Полтаві можна зустріти у приватній галереї JUMP, яка спеціалізується на поєднанні суспільно гострих тем та мистецьких перформансів.

Як вплинули пандемія, карантинні обмеження на мистецтво: творчість митців, роботу галерей? Чи стало це поштовхом для переходу певних інституцій у більш гнучкий формат?

Слід зазначити, що фінансування музеїв та закладів культури міської комунальної власності міста Полтава на весь період пандемії було збережено в обсязі, достатньому для забезпечення їх базового функціонування. Таким чином вдалося зберегти штат цінних музейних спеціалістів та викладачів мистецьких шкіл естетичного виховання, які протягом майже усього періоду карантину працювали з учнями онлайн.

Карантинні обмеження, звісно, позначилися на роботі усіх культурних та мистецьких закладів. Не можна сказати, що останні виявились повністю неготовими до взаємодії з аудиторією за нових умов, оскільки досвід виставок і концертів онлайн, запису медіа-матеріалів для розповсюдження в мережі інтернет, використання соцмереж для анонсування та інформування про результати роботи був ще до пандемії. Але карантин змусив діячів культури повністю перейти в онлайн формат та значно розширити власні канали спілкування. 

Так, наприклад, коли музей Панаса Мирного був закритий для відвідування, його колектив почав знімати короткі відео із замальовками з життя письменника та розміщувати на Youtube каналі. Режисерами і акторами виступали самі працівники музею. Мінісеріал з 12 серій набув неабиякої популярності.

Безумовно, карантин позбавив аудиторію можливості напряму контактувати з мистецьким продуктом. Та про те, наскільки новий формат взаємодії позначиться на якості сприйняття мистецтва і які глобальні наслідки це матиме, можна буде зробити висновки лише  з часом.

Олена Ромас