Вартан Маркар`ян (Полтава) про початок серії своїх робіт. Сюжет створено за підтримки «Українського культурного фонду». 2020 рік.Вартан Маркар’ян у сюжеті про:

00.00-00.54

З цієї роботи почалася серія SILENT HUNTING. В ній я вирішив об’єднати серії, які я робив — це «Урбан», «Дим». Тут іде діалог людини і міста, середовища, в якому людина розчиняється, тобто людина не знаходить себе. Коли я робив цю серію, я не міг для себе зрозуміти, як людина може цього уникнути, куди вона може подітися. Наступна після цього серія була під назвою «Небезпека шукає казки», де людина йде в ліс, щоб знайти цю природу, спокій, але там стикається з іншою проблемою — вона не може знайти своє «я». Цей ліс — проблеми, де є гілки, які перегороджують шлях-дорогу, і людина повинна все ці проблеми пройти, переступити через них, рухатися далі.

00.55-01.58.

Ця робота називається «Темний птах». Він дуже абстрактний, рухається над маленькими людьми. Це — небезпека, відчуття неспокою, міграція, війна в Україні, тобто люди залишають свої території, свої рідні домівки і кудись рухаються через всі ці проблеми. І тут не дуже зрозуміло, чи вони рухаються в бік цих проблем, чи від них, може бути, цей птах з’їсть їх, як корм, або навпаки. І в той же час, є проблема з нашим навколишнім середовищем, нашою екологією; ми відмовлялися від цього, чи не хочемо бачити її — люди як в мурашнику. Ми начебто всі особливі, самі по собі, але в загальному ми — цей мурашник, яким керують, який бачать згори, на нас можуть просто наступити і розчавити. Іноді ми не належимо собі. Є дуже багато думок, і вони все різні.