EN

PIVNYKYTIME про “Дорослий досвід”


До 28 лютого в “Інституті проблем сучасного мистецтва” (Київ). 

МІТЄЦ висловлює подяку  «Інституту проблем сучасного мистецтва» (Київ) за наданий для запису простір.

Текст організаторів:

Виставка сучасного мистецтва «Дорослий досвід», яке відбудеться 22.01 о 19:00, в галереї Інституту проблем сучасного мистецтва (вул. Є. Коновальця, 18Д). Куратор Вікторія Бурлака. Учасники студенти та випускники Школи сучасного мистецтва.
_________________________________________________
Дорослий досвід
22.01 о 19:00
Інститут проблем сучасного мистецтва (вул. Є. Коновальця, 18Д)
Вхід вільний

Куратор Вікторія Бурлака про тему виставки «Дорослий досвід»:

Що таке «дорослий» досвід? Для мене це вміння аналізувати та повною мірою усвідомлювати, що з тобою відбувається – ненавиджу це заяложене коучами усіх мастей слово, але іншого, більш адекватного, не знаходжу. Прошу вибачення, що від першої особи, але дорослий досвід – він тільки особистий. Змінюючись з часом, я вважаю, що дорослішаю. Близькі продовжують називати мене невиправної ідеалісткою: “Ти бачиш людей такими, якими хочеш бачити. Прийшов час подивитися правді в очі…” Може, й прийшов – отже, не подорослішала ще, а дорослішати треба, хоча це і боляче. Людська натура, наприклад, в підлітковому віці здається жахливо, трагічно недосконалою. Всі навколо ідіоти – крім тебе, звісно. Так вважаєш, поки в житті раз за разом не стикаєшся з чимось, на кшталт експерименту Мілгрема – за певних умов будь-хто, навіть сама золота людина, може зробити боляче, може бути катом для іншого. Тому, простіше не ділити людей на поганих і хороших – вони і хороші, і погані, і розумні, і дурні – в залежності від обставин і маніпуляцій оточуючих. «Як стукне, так і грюкне, не роби іншому боляче, інакше зроблять боляче тобі» – мабуть, це моя квінтесенція дорослого досвіду. Як не крути, але наймудріша філософія життя – це буддизм з його недіянням зла нікому і нічому. Я собі в цьому не зізнаюся, але десь в глибині душі вірю в карму, сансару і таке інше … Так само лояльно, як до оточуючих, намагаюся ставитися й до самого життя, до того, що ми називаємо долею – немає ні хорошої, ні лихої долі, везіння чи невезіння. Життя нейтральне, ми самі, своїми вчинками, абсолютно непомітно, крок за кроком плетемо його канву, рухаємося в певному напрямку. Кожен крок формує долю.

Досвід – це щось безумовно цінне, сухий залишок, те, що виноситься з будь-яких розчарувань і неприємностей. Не дурень же придумав вислів «дорогоцінний досвід» – це позитивний багаж, з яким легше скласти свою карту реальності, і, певною мірою, анестетик. Це дуже цікавий, захоплюючий процес пізнання світу. Кожен день, кожна нова людина приносить тобі частинку нового досвіду – з віком розумієш, які всі різні, наскільки непереборною буває прірва різного розуміння життя навіть між двома людьми. Поступово відмовляєшся від рожевих окулярів і завищених очікувань. Досвід – це позбавлення від ілюзій. Як в тому мудрому анекдоті: «Думала, це любов, а це знову досвід». Здорова іронія, а головне, самоіронія – завжди доречні…

Але головний критерій дорослості – це вміння гідно боротися з обставинами, відповідати на виклики, які кидає нам життя. Воно, як відомо, буває досить жорстоке. Знову ж, виручає буддистський постулат – життя це біль, це помітили задовго до нас, і з тих пір нічого кардинально не змінилося. З цим треба якось жити. Хвороби, втрати, зради – іноді це вбиває, а іноді – робить сильнішими. Вміння приймати відповідальність за власне життя і за життя близьких – з тієї ж серії. Виходячи з вищесказаного ясно: дорослий досвід – неозорий. Кожен з учасників виставки пропонує своє розуміння його – від чогось грайливо-сексуального, до складних метафор життєвого шляху. А деякі необхідність дорослішання взагалі заперечують – і мають на це повне право, життя в ілюзії виглядає комфортним і безпечним …

Куратор: Вікторія Бурлака
Художники: Юлія Касьяненко, Тетяна Березенко, Яна Сєдова, Ольга Алєксєєнко, Вікторія Юхновська, Катерина Дудченко, Богуслава Перебийніс, Kosta Morr, Наталя Конопля, Олександр Мещеряк, Руслана Поступаленко, Олександра Регурецька, Ірина Онопенко, Жанна Єнікєєва, Наталія Стрижко, Артур Горшарик, Настя Якобецка, Наталі Глеф, Андрій Найденко, Дмитро Барзілович, Ксенія Оксінь, Анна Легенька, Юлія Кисіль, Ольга Дрозд, Надiя Плямко, Юлія Лебедь, Мар’яна Мeльничук, y_o_v, Maryna Eduardivna, Марго Рєзнік, Марічка Пастернак, Ганна Хмарюк, Вероніка Страшко, Єва Поляк, Анна Тесло, Олена Небесна, Вадим Морськой, Валерія Тарасенко, Ірина Ворона, Ларіонова (HELGA), Юлія Савенко, Олена Кирпа, Марія Варченко, Олена Лукьянова, Леся Постой, Олена Свірська, Юрій Варивода, Марія Пастернак, Юлія Овсяннікова, Аліка Малоног, Mastasa, Антон Логов.

На обкладинці події робота художниці Надії Плямко.

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.