EN

ОЦІНЮВАТИ, ЩО Є ПРОФЕСІЙНИМ, А ЩО НІ – В НАШ ЧАС НЕ МАЄ СЕНСУ

Сергій Захаров про підсумковий майстер-клас проєкту «МІТЄЦ. Реабілітаційний простір» – виставку “ПЛЮС+”. Проєкт здійснюється за підтримки  Українського культурного фонду 2021 рік.

 

Сергію, ви — професійний художник. Працюючи в проєкті «МІТЄЦ. Реабілітаційний простір» ви  себе позіціонуєте більше як художник, чи як учасник проєкту?

Яка б там серйозна, поважна людина не була, дай їй шматочок глини, пластиліну, фарби і вона знов перетворюється в звичайну дитину. Акт творення – це пряма дія. Вона працює. Подивіться на учасників, кожен з них захоплено ріже, малює, ліпить. А оцінювати що краще, що є професійним в наш час немає сенсу, тому що параметрів оцінки професійності зараз, як таких, немає. Будь яка робота достойна  уваги.

Ну, це точно. Тим більше, що проєкт взагалі не про це, він про інше.

Він якраз не про кінцевий результат, а про  сам процес. Сам процес важливий.

Але однак, кінцевий результат є, і це —  підсумковий майстер-клас в форматі виставки, куратором якої ви виступаєте.

Так

Як можна підсумок за дев’ять місяців роботи розмістити в одному просторі? Адже результат майстер-класу з перформативного танку, наприклад, на виставці не покажеш?

Саунд-арт також.

Бути куратором цього проєкту – цікаве завдання для вас, бо тут починається зовсім інша історія.

Насправді все простіше, ніж я думав. В нас просто є простір, який треба адаптувати до виставки. Це кімната галереї UKRMAKROVSESVIT Вона невеличка, але в ній ми зможемо розвісити роботи на полотні. Все інше ми розмістимо на футбольному майданчику гори Щекавиця поруч з галереєю.

Як ви думаєте, кому виставка буде цікава?

Нам самим. Це не для колекціонерів, не для  любителів мистецтва. Наш підсумковий майстер-клас це певна крапка для нас самих. Просто добре буде усім взяти участь у процесі, ще раз поспілкуватися, подивитися, що ми робили, зробити висновки. Думаю, що учасники приведуть друзів, рідних.

Художникам, думаєте, не цікаво?

Художникам навіть інші художники не дуже цікаві.

Професійні амбіції нікуди не дінеш.

Так.

Я просто вже фанатка проекту, мені здається, що таких проєктів має бути багато. Я б з задоволення брала участь у такому проєкті в якості учасниці. Мені він потрібен реально. І я знаю людей, яким він дуже потрібен. Як зробити так, щоб такі проєкти були довготривалі і учасники могли б змінюватися?

Це питання фінансування. Якщо тут Український культурний фонд надав ґрант і підтримав нашу ідею, то проект відбувається завдяки цьому. Не факт, що фонд підтримає продовження цього проєкту. Щоб комусь донести що це важливо, що це потрібно, треба це постійно робити. Можливо потрібна якась постійна спеціалізована інституція невеличка, з двох потужних психологів і двох постійних адміністраторів.  І люди, які, наприклад, були в цьому проекті, будуть розповідати своїм знайомим, бійцям, що ти можеш брати участь, тому що це постійно триваючий проєкт.

Про проєкт треба говорити.  Думаю, що може ви трошки применшуєте його значущість, кажучи, що він цікавий тільки самим учасникам.

По перше, все що фінансується УКФ, не може мати комерційної складової. Принаймні в нашому проєкті. Коли виставляється в галереї художник, він має намір продати свої роботи. На цьому ж будуються відносини з відвідувачами. Який не який, а арт-ринок трошки є. Ми з Дмитром Коломойцевим братимемо участь ще у двох проектах, які фінансуються також УКФ – в Бахмуті та Маріуполі. УКФ фінансує більш соціальні проєкти. Тож ми в іншій ніші, ми соціальний проект – це те, що більш потребує невелика кількість людей, ніж широка аудиторія.

А як ви плануєте побудувати виставку? Це будуть окремі бокси по кожному з учасників, якісь їх власні історії?

Ні. Ната Катериненко запропонувала останній майстер-клас зробити в форматі кураторських проектів, де кожен розробляє власну концепцію, але мало хто готовий до цього. Думаю, що це буде спільна виставка, як в будь якій галереї тусовка, спілкування, яке також підсумовує наші пошуки, тому що навкруги нас знаходитимуться наші роботи.

Проєкт формується з двох складових – реабілітаційної і художньої, але виставка буде саме художня. Це дуже класно. Учасники не просто бавилися, є результати їхньої роботи, і дійсно — це буде цікаво і їм самим, коли вони побачать все разом, але й іншим людям також.
Для мене тут немає викликів і ніяких неочікуваних речей. Я, думаю, як я прогнозую, так виставка і відбудеться. Наприклад, ми з Дмитром в галереї UKRMAKROVSESVIT робили проекти, але це були невеликі виставки. Тут завдяки підтримці держави ми можемо вийти на більш широкий і якісний вимір.

Ви самі процесом задоволені?

Ну як… місцями —  так. Десь було дійсно класно, десь не дуже. Але якщо цей процес може мати продовження, то буде певний досвід. І я вже розумію, що можна б було виправити, а що було просто бездоганно.

А чому така назва “ПЛЮС+”?

Це сленг атовців. Коли на запитання: як справи? чуєш відповідь “плюс плюс”, то це означає все супер!

Де буде проходити виставка?

Поділ, Нижньоюрківська, 3. Одна частина експозиції буде представлена в галереї UKRMAKROVSESVIT, і у дворі будинку, де вона знаходиться,  якраз є вхід на гору Щекавицю. І сама Щекавиця теж буде використовуватись, тому що там є майданчик, який може помістити всі роботи.

Опис проєкту:

АРТ-ТЕРАПІЯ ВЕТЕРАНІВ АТО / ООС ТА КОЛИШНІХ В’ЯЗНІВ «ДНР / ЛНР»

«МІТЄЦ. РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ПРОСТІР” — інноваційна програма мистецько-психотерапевтичної реабілітації ветеранів АТО / ООС та колишніх в’язнів «ДНР / ЛНР». Над втіленням його у життя працюють команди двох громадських організацій — «МІТЄЦ» та «Львівський психоаналітичний інститут ментального здоров’я».

Впродовж 9 місяців учасники програми беруть участь у 8 майстер-класах із різних видів мистецтва: графіки, живопису, фотографії, кераміки, колажу, ленд-арту, саунд-арту та перформативного танцю. Майстер-класи проводять провідні українські митці: Олексій Аполлонов, Валерій Мілосердов, Сергій Якунін, Олександр Міловзоров, Катерина Свіргуненко, Альона Мамай, Богдан Мороз, Олександр Ляпін. Фінальним акордом проєкту стане створення арт-буку та розробка методики психотерапевтами.

Під час майстер-класів з учасниками програми працюють фахові психотерапевти, психоаналітики. А професійні художники — Сергій Захаров (колишній в’язень «ДНР») та Дмитро Коломойцев (ветеран АТО) ведуть художні щоденники та фіксують арт-терапевтичний процес.

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду, 2021 рік

КУНГФУ ВІД МИСТЕЦТВАКУНГФУ ВІД МИСТЕЦТВАЧОМУ УЧАСНИКИ БОЙОВИХ ДІЙ СТАВЛЯТЬСЯ НЕГАТИВНО ДО ТИХ, ХТО НЕ БУВ НА ВІЙНІ

 

 

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.