EN RU

Ольга Кузюра і Олексій Малих в галереї «Imagine Point»

Ольга Кузюра і Олексій Малих в галереї "Imagine Point"

17 червня о 12.00

Текст організаторів:

Дерев’яні об’єкти Олекія, створені із старих, початку ХХ ст. хатніх дошок, орнаментовані фрагментами левкасу, живопису та цвяхами.
Монотипії Ольги виконані у техніці «сліпого тиснення» на папері, де матрицями стають як старовинні артефакти, так і цілком повсякденні предмети.
Твори художників, такі різні за техніками виконання, гармонійно поєднуються в одній експозиції.
І справа тут не тільки в органічній спорідненості матеріалів. І не тільки в узгодженості візуального діалогу первинності
форм і природності кольорів. Глибинна, філософська ідея виставки – спільне звертання авторів до категорій пам’яті, їх переосмисленная і втілення у персональних сакральних образах-об’єктах.
У космогонічній міфології наших предків саме дерево є головним учасником світостворення. Зображення «світового дерева» знаходимо в оздобленні кераміки, рушників, писанок. З дерева різьбили ідолів, наносили на нього зарубки – «черти і рези» дохристиянської писемності, згодом будували човни, хати, колиби, храми.
На дошках старої хати з Чернігівщини залишив свої відбитки час. Їх зігрівало сонце, обвіювали вітри, омивали дощі. Вони пам’ятають дотики давнього теслі. Торкнувшись поверх часу пензлем, Олексій Малих перетворив їх на добрих хатніх богів із уявлень наших пращурів.
«Мавки, чугайстри та інші…» – персонажі домашнього капища, особистого пантеону митця, сформованого вже у проєкті «Ровер для Повітрулі».
Із дерева виникає папір. Ольга Кузюра осягає глибинну сутність матеріалу та розкриває його нові можливості:
«Папір як носій інформації є своєрідним документом, що, незважаючи на свою крихкість, може мати значну вагомість.
На ньому збережений багаж інтелектуального та культурного спадку. Це на папері ми засвідчуємо своє народження, хрещення та смерть.
Папір здатен надати просторового виміру пам’яті. В ньому проявляється матеріальність нематеріального в такому інтенсивному спокої. Цей матеріал, обтяжений сакральними значеннями, здатний поновити відчуття просторового та тілесного вимірів у нашому існуванні.
Самі інсталяції стають вразливими межами між площинами священного та земного. В нашій колективній пам’яті бракує спільного знаменника для однозначного розрізнення цих площин. Зруйновані предмети культу релігійного чи культу епохи проявляють циклічність десакралізації. Тут естамп, – це нотатка, свідчення втраченого, знеціненого артефакту, переходу його у нову площину.
Окремі об’єкти та їх сукупність представлені в інсталяціях як форми домашнього іконостасу. Сам іконостас існує на дотичній світів. Перепона, що відділяє нас від святого, стає самостійним об’єктом адорації. Домашній іконостас у сьогоднішньому побуті – стихійне явище, що виникло через нав’язливе прагнення людини захистити себе і свій дім, створюючи в ньому мале святилище. Цей релігійний простір перекочовує у простори громадські, переслідує об’єкти, що має охороняти.
Ми не почуваємось у безпеці. Не довіряємо інституціям, але й не покладаємося на себе. Обереги сакрального сенсу є цього виразним симптомом».
Твори Олексія Малих та Ольги Кузюри із закарбованими на них відбитками пам’яті – це символічні коди послань не тільки у сьогодення, але й у майбутнє.
Виставка триватиме до 17 липня.

Галерея Imagine Point
Голосіївський пр-т, 86/1

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.