EN RU

ПРО ВІНІЛОВУ ФАБРИКУ, THE BEATLES І СЕРІЇ БАНЕРІВ

ПРО ВІНІЛОВУ ФАБРИКУ, THE BEATLES І СЕРІЇ БАНЕРІВ

Розмова з Сергієм Святченком (КиївВиборг) про його новий проєкт в Англії — створення інсталяцій біл-бордів та банерів, так званих «художніх вікон», для проєкту будівництва і відновлення фабрики вінілових платівок в районі Хейс в Західному Лондоні.

 

 

Сергію, до вас звернулася інвестиційна компанія, що спеціалізується на відновленні культурно-історичних забудов UI з пропозицією реалізувати цей проєкт. Ви працювали над створенням покриттів для реставрації фасадів і в основу ваших колажів лягла історія фабрики і легендарної групи The Beatles.

Вінілова фабрика платівок побудована в 1907 році для всесвітньої виробничої штаб-квартири EMI, де були випущені революційні записи The Beatles і Pink Floyd. Це сьогодні ряд різних за стилем офісних будівель переважно в стилі арт-деко і займає це усе велику територію. Там створювалася практично вся вінілова продукція Англії аж до 80-х років. У зв’язку з тим, що на початку 80-х з’явилися компактні диски, фабрика врешті-решт була повністю закрита. Ця величезна індустріальна зона занепала на десятиліття.

 

ПРО ВІНІЛОВУ ФАБРИКУ, THE BEATLES І СЕРІЇ БАНЕРІВ

 

Англійська інвестиційна фірма UI вирішила почати там оновлення старих фабричних приміщень, будівництво нових житлових будинків, освітніх центрів, ресторанів, магазинів, спортивних залів, кінотеатру і концертного майданчика для створення привабливої зони розваг і відпочинку в майбутньому.

Знаючи мою творчість, зокрема те, що я робив раніше великі мистецькі проєкти, що ілюструють історичні події. Наприклад художній проєкт, пов’язаний з тисячолітньою історією Віборга в Данії, мене запросили створити в техніці колажу історію фабрики EMI в Хейс.

Було отримано дозвіл на використання архівних фотографій, які мені були передані для роботи. Завдання було створити серію фото-колажів, які використовуються в якості великих білбордів, в центрі яких знаходився гігантський імідж з колажем The Beatles — 50 метрів завдовжки і 40 метрів заввишки, що покриває всю головну будівлю EMI.

 

ПРО ВІНІЛОВУ ФАБРИКУ, THE BEATLES І СЕРІЇ БАНЕРІВ

 

Ця як би тимчасовий одяг, якісь лаштунки в комплексі з атрибутикою періоду будівництва — банери, білборди і «художні вікна», повинні були б створити атмосферу зв’язку минулого і сьогодення, цікаву естетичну історію для всіх відвідувачів.

Для мене — бітломана і колекціонера рок-музики це була абсолютно неймовірна удача, що мені запропонували проєкт пов’язаний з музикою, на якій я ріс, люблю і колекціоную.

Для мене це нова унікальна подорож в історію музики, з якою я був близько пов’язаний ще зі шкільного часу.

 

ПРО ВІНІЛОВУ ФАБРИКУ, THE BEATLES І СЕРІЇ БАНЕРІВ

ПРО ВІНІЛОВУ ФАБРИКУ, THE BEATLES І СЕРІЇ БАНЕРІВ

 

Відкриття цього проєкту в зв’язку з COVID-вірусом було скромним, тому що всі знаходяться на карантині. В цьому плані, звичайно, не пощастило, бо я не міг приїхати, щоб зробити якісні фотографії об’єктів і спілкуватися з глядачами. Виставка моїх оригінальних робіт теж перенесена. Можливо, це все ще відбудеться на відкритті всього комплексу в кінці року.

 

Як відбувалася робота над проєктом?

Мене забезпечили історичними фотографіями і дали мені план, як творці всього проєкту бачать розміщення візуальних іміджів в архітектурному середовищі реконструйованого комплексу. Це були дві теми: КУЛЬТУРА та ІНДУСТРІЯ. Їх поєднання. Я повинен був створити ряд серій, з яких вони могли б вибрати найбільш характерні і оригінальні.

Тема музики займала досить велике місце в цьому проєкті, тому було вирішено створити банер, присвячений групі «The Beatles» і покрити всю будівлю EMI. Для цього я отримав права і дозвіл на роботу з ексклюзивним фотоархівом групи.

 

ПРО ВІНІЛОВУ ФАБРИКУ, THE BEATLES І СЕРІЇ БАНЕРІВ

 

Ви ж не просто берете архівні фотографії і переносите їх на поверхню банерів або вікон, а створюєте якусь візуальну картинну галерею, яка несе певну інформацію для глядача?

Так звісно. Моя задача була створити візуальний художній ряд, який буде давати відправну точку для уяви і прочитання історії кожному глядачеві, незалежно від віку.

 

Що ви вкладали в картинку крім архівних фотографій?

Емоції, почуття, деталі, які мене пов’язували і пов’язують з рок-н-ролом і EMI. Основа — колаж. Я працював з фотографіями, складав їх в запропоновані мені теми по роках і часу. Обмеження в плані ідей і моїх художніх задумів не було. І не могло бути. Все було побудовано на взаємній повазі і високому професіоналізмі. Сподіваюся, глядачі побачать в проєкті мої настрої і хвилювання, пов’язані з часом відкриття сили впливу музики на мене і на світ навколо мене.

 

Про The Beatles. Ви говорите, що це одна з двох найважливіших груп для Вас.

Для мого покоління, яке народилося в 50-х, звичайно ж, The Beatles стала єдиною західною групою, що так потужно вплинула на культуру, як музично так і естетично. Існує теорія, що саме «The Beatles» зруйнували комуністичну систему Союзу, зробивши в умах молодих людей мого покоління справжню революцію!!! Я досі маю велику колекцію оригінальних платівок The Beatles, які я збирав все життя.

 

ПРО ВІНІЛОВУ ФАБРИКУ, THE BEATLES І СЕРІЇ БАНЕРІВ

 

Пам’ятаю, що перші платівки з’явилися ще в часи мого життя в Харкові. Коли я вчився в сьомому класі, батьки купили мені чорний портфель зі свинячої шкіри з багатьма відділеннями, жовтим замком і ключиком. Якщо подивитися на нього збоку, він був схожий на акордеон. Саме в цьому портфелі з’явилися мої перші платівки The Beatles, і як зараз пам’ятаю, це були «Please Please Me» і «Meet The Beatles». «Meet The Beatles» дісталася мені без зовнішнього конверта і мені довелося зробити копію, намалювати обкладинку самому. Мій «дизайн» виявився настільки успішним, що в подальшому ця обкладинка брала участь в обміні платівками як оригінал! У Харкові обмінюватися пластинками можна було на так званій «балці» в скверику біля Харківського мосту. (Після мого переїзду до Києва «платівочники» збиралися в Ботанічному саді. Я тоді продав колекцію своїх книг «Класики і сучасники» і на цю суму купив три платівки The Beatles. Це давало можливість в першій половині дня щонеділі з 10.00 до 14.00 їздити з моїми друзями в Ботанічний сад і стежити, що відбувається в світі музики. Ми обмінювалися платівками зазвичай на один тиждень, щоб вже вдома переписати їх на магнітофон. Так створювалися плівкові музичні колекції, де на коробках від бобін ми переписували від руки тексти, назви пісень, і всю інформацію, яка була на платівці. Цікавився я не тільки The Beatles, а взагалі рок-н-ролом, «золотою добою» 60-70-х років. Це був захоплюючий, незабутній час. Багато якісної музики.

 

ПРО ВІНІЛОВУ ФАБРИКУ, THE BEATLES І СЕРІЇ БАНЕРІВ

 

Коли у мене була можливість зустрітися з групою «The Doors» в Парижі, я їм розповідав про цей час в Радянському Союзі. Вони сміялися, і їм було цікаво слухати, як радянські молоді люди, виховані в комуністичних умовах, все ж намагалися слухати музику Заходу, від якої отримували задоволення і натхнення. Для мене The Beatles і «The Doors» по праву знаходяться в першому ряду творців, які завжди мене надихали. Так само як Андрій Тарковський, Костянтин Мельников, Ле Корбюзьє, Родченко, Малевич, школа Баухауса.

 

The Beatles, наскільки я пам’ятаю, ніколи не були заборонені в Радянському Союзі?

Beatles не були заборонені, але не було ніякої можливості в 70-х купити їх офіційно, як і інші платівки західних рок-груп. Тільки в середині 80-х в період «перебудови» всесоюзна фірма «Мелодія» почала обмеженим тиражем виробництво західної рок-музики, включаючи деякі альбоми «Бітлів». До цього західні платівки можна було купити в основному у іноземних студентів, дипломатів, що виїжджають за кордон, або на «чорному ринку». Мене не раз затримувала міліція з платівками і навіть мало не виключили з інституту за пристрасть до «західної культури». Офіційно ці платівки «не рекомендувалося» слухати і колекціонувати. Це вважалося західною пропагандою і не мало значення, The Beatles це чи Рей Чарльз, «Deep Purple» або Jethro Tull.

 

ПРО ВІНІЛОВУ ФАБРИКУ, THE BEATLES І СЕРІЇ БАНЕРІВ

 

Все це називалося тоді «згубний вплив Заходу» або «підлабузництво перед Заходом». Ось з такою пам’яттю і почуттями через 45 років в Данії, я створював колаж легендарної четвірки розміром 400х500 см., який тепер розміщений на будівлі EMI.

 

Чи впливав за радянських часів «The Beatles» на ваш імідж?

Звісно! Ми були дуже натхненні цією культурою, стилем одягу. Ми збирали фотографії, журнали, все, що було пов’язано з роком. У 2009-му році я почав роботу з моїм сином над зараз вже знаменитим у всьому світі проєктом Close Up And Private, де ми запропонували молодим людям носити білу сорочку, краватку і костюм! Безумовно, на створення цих іміджів вплинула група The Beatles. Цей художній фотопроєкт-виставку я показав на PHOTO KYIV в 2019 році.

 

Чи можна сказати, що західна музика, і The Beatles зокрема, вплинули на сучасне мистецтво?

Безумовно, музика The Beatles вплинула на багато поколінь творчих людей у ​​всьому світі, але на мене особисто — Сергія Святченко — John, Paul, George and Ringo вплинули колосально.

 

ПРО ВІНІЛОВУ ФАБРИКУ, THE BEATLES І СЕРІЇ БАНЕРІВ

ПРО ВІНІЛОВУ ФАБРИКУ, THE BEATLES І СЕРІЇ БАНЕРІВ

ПРО ВІНІЛОВУ ФАБРИКУ, THE BEATLES І СЕРІЇ БАНЕРІВ

ПРО ВІНІЛОВУ ФАБРИКУ, THE BEATLES І СЕРІЇ БАНЕРІВ

ПРО ВІНІЛОВУ ФАБРИКУ, THE BEATLES І СЕРІЇ БАНЕРІВ

ПРО ВІНІЛОВУ ФАБРИКУ, THE BEATLES І СЕРІЇ БАНЕРІВ

 

Інтерв’ю записала Ната Катериненко

 

 

Креативна підтримка NEW AGENCY, FAYE DOWLING, London

 

 

 

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.